Дисертаційна робота присвячена розв’язанню одного із актуальних питань хірургії, а саме підвищення ефективності лікування хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок на тлі хронічної венозної недостатності, за рахунок розробки нової методики місцевої санації, дезінтоксикації та прискорення процесів ранового загоєння, шляхом дослідження властивостей нанокристалічного гідроксиапатиту в умовах експерименту на білих щурах та клінічної апробації апатит полімерної дренуючої пов’язки до складу якої входять гідроксиапатит, альгінат, хітозан з додаванням оксиду цинку. За результатами експериментального дослідження проведеного на 55 білих щурах підтверджені антибактеріальні, протизапальні та сорбційно- дезінтоксикаційні властивості гідроксиапатиту. Що дало можливість розробити та створити апатит полімерну дренуючу пов’язку, яка представляє собою альгінат – хітозановий пористий каркас на основі наноструктурованого гідроксиапатиту та запропонувати методику її використання. У якості біоактивного лікувального агента до гідроксиапатиту додано оксид цинку, який виявляє протимікробні властивості та надає матеріалу додаткової механічної міцності. Композитні матеріали на основі нанокристалічного гідроксиапатиту з додаванням цинку мають виражені сорбційні властивості, притаманні гідрофільним та гідрофобним сорбентам, що дає можливість ефективно використовувати їх в обох фазах ранового загоєння, проявляють антибактеріальну дію, прискорюють проліферацію фібробластів та позитивно впливають на фактор росту судинного ендотелію. Наведене створює умови для видалення нежиттєздатних тканин, пригнічення інфекції, стимуляції репаративних процесів та епітелізації, як наслідок зменшення термінів лікування. В основу дисертації покладено аналіз результатів лікування 110 хворих з трофічними виразками венозного ґенезу у відділенні судинної хірургії Сумської обласної клінічної лікарні в період 2019 – 2021 років. З метою оцінки ефективності проведеного лікування хворі були розподілені на дві групи. В основну групу входило 57 хворих, яким проводили лікування за запропонованою нами методикою без використання антибіотиків. В основі лікування було місцеве застосування апатит полімерної дренуючої пов’язки. Групу порівняння склали 53 хворих, які лікувалися згідно рекомендаціям затвердженим Асоціацією судинних хірургів України та клінічними протоколами затвердженими Наказом МОЗ України No1422 від 29.12.2016 року, які включали: флебопротекторні препарати, розчини антисептиків які застосовувалися місцево, антибіотики враховуючи інтенсивність гнійно – запальних процесів у ділянці виразки. Хворі обох груп отримували компресійну терапію. Основними клінічними та лабораторними показниками, на яких акцентували увагу при вивченні загоєння трофічної виразки були: інтенсивність запального процесу (виразність больових відчуттів, набряк, гіперемія), зміна контамінації виразкового дефекту, поява грануляційної тканини, початок епітелізації. У перші 6 – 7 діб лікування, залежно від інтенсивності контамінації виразкової поверхні та площі ранового дефекту відмічалося зменшення інтенсивності запального процесу, очищення ранової поверхні від гнійно – фібринних нашарувань та активація росту грануляційної тканини, що сприяло загоєнню трофічної виразки. Враховуючи отримані результати досліджень вважаємо, що використання нанокристалічного гідроксиапатиту як базової складової апатит полімерної дренуючої пов’язки при лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок на тлі хронічної венозної недостатності це ефективний, простий у використанні та безпечний метод лікування. Відсутність необхідності у застосуванні антибіотиків підкреслюють економічну доцільність запропонованої нами методики.