Дисертація присвячена впливу рівня нейтрофільної еластази на перебіг різних форм туберкульозу залежнол від чутливості виявленого збудника. У дослідженні взяли участь 127 осіб хворих на різні форми туберкульозу легень, які були розподілені на 3 групи досліджених. У основну групу увійшло 66 хворих на туберкульоз легень. Першу групу порівняння склали хворі на туберкульозний плеврит – 29 осіб. У другій групі порівняння були вивчені хворі на туберкульоз легень, поєднаний із туберкульозним плевритом – 32 особи. Обстеження хворих проводилося за загальноприйнятими клінічними методами дослідження. Загально-клінічні (анамнез, огляд пацієнта), променеві (оглядова рентгенографія ОГК в прямій та боковій проекціях, комп’ютерна томографія легень, УЗД), молекулярно-генетичний, мікроскопічний та культуральний методи визначення мікобактерій туберкульозу у мокроті та чутливості мікобактерія туберкульозу до протитуберкульозних препаратів, імунологічні, лабораторні(загальний та біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі). Визначення стану протеолітичної системи визначали за активністю нейтрофільної еластази. Дослідження стану ендокринної системи за активністю естрадіолу. Статистичні (параметричні та непараметричні методи варіаційної статистики із застосуванням t-критерію Стьюдента-Фішера). Встановлено, що збільшення рівня еластази у крові хворих на туберкульоз легень та плеврит туберкульозного ґенезу, свідчить за стимуляцію протеолітичної системи при туберкульозному процесі. Виявлено, що підвищений рівень еластази може бути диференційно-діагностичним маркером туберкульозного плевриту. Разом з тим, не виключено, що збільшення активності протеолітичної системи є ознакою активації імунітету, як однієї з його ланок, у хворих на легеневий і плевральний туберкульоз, чутливий до антибактеріальної терапії. Встановлено, що рівень еластази у цих хворих суттєво перевищував нормальний показник у осіб, які не мали на час обстеження і у минулому захворювань легень і плеври (контрольна група 75 нмоль/хв•мл). Найбільш активною протеолітична система була при ізольованому туберкульозі плеври, а легеневий процес цю активність значно зменшував. При ізольованому легеневому туберкульозі активність протеолітичної системи була іще меншою. Резистентність мікобактерій туберкульозу у хворих на мультирезистентний туберкульоз впливала на протеолітичну активність гальмуючим чином у обстежених хворих усіх груп. Зменшення естрадіолу провокує захворювання у осіб чоловічої і жіночої статі. Проте при тяжких формах туберкульозу якими є МРТБ рівень естрадіолу збільшується. Наведені дані поглиблюють розуміння патогенезу легеневого туберкульозу. Результати дослідження демонструють, що високі цифри рівня нейтрофільної еластази (більше 75,0 нмоль\хв*мл) є маркером туберкульозного процесу у легенях і плевральній порожнині, що може застосовуватися при проведенні диференціальної діагностики етіології плеврального випоту. Низький рівень еластази та естрадіолу може бути прогностичним критерієм, щодо трансформації чутливого туберкульозу легень у резистентні його форми. Високі цифри нейтрофільної еластази і естрадіолу можуть бути маркерами резистентності мікобактерій туберкульозу ще до отримання результатів бактеріологічних досліджень. Визначення рівня еластази та естрадіолу у крові може використовуватися для оцінки перебігу специфічного процесу, а саме його подальшого позитивного чи негативного перебігу.
