У дисертації вивчено та комплексно проаналізовано жанрово-композиційні особливості, контентне наповнення, інтракомпозиційна інтермедіальність сучасних тревел-медіатекстів, окреслено закономірності прояву і реалізації авторських інтенцій. Комплексне дослідження окреслених питань дозволило сформувати поняття сучасного тревел-медіатексту, описати його структурну гетерогенність; показати ключові тенденції розвитку і трансформації жанру тревел-медіатексту в українській кросмедійній журналістиці; виокремити форми інтракомпозиційної інтермедіальності; охарактеризувати специфіку вербальної та візуальної комунікації в текстах; описати види прояву авторських інтенцій та функції інтермедіального експліцитного та імпліцитного покликання в тревел-медіатекстах. Удосконалено теоретичні аспекти дослідження тревел-медіатексту; критерії визначення способів реалізації авторських інтенцій та авторських намірів у формуванні концептуальної картини світу; підходи до визначення ролі соціокультурного, туристичного, рекламного, іміджевого дискурсів в сучасному тревел-медіатексті. Актуальність дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше в практиці соціальних комунікацій обґрунтовано закономірності творення, особливості функціонування та основні жанротвірні ознаки, композиційну своєрідність, контентне наповнення сучасного тревел-медіатексту, з’ясовано авторські інтенції щодо його організації. Об’єкт дослідження – сучасні тревел-медіатексти, оприлюднені в українському інформаційному онлайн-просторі. Предмет дослідження – жанрово-композиційні особливості, контентно-тематичне наповнення, інтермедіальність та закономірності прояву авторських інтенцій у сучасних тревел-медіатекстах, представлених на онлайн-платформі конвергентного медіа «НВ» за період 2015–2020 років. Мета дослідження – визначення основних закономірностей формування та розвитку жанру сучасного тревел-медіатексту в українських медіа 2015–2020 років. Джерельною базою наукової роботи стала онлайн-платформа українського видання «НВ» за період 2015–2020 років. Емпіричну базу дослідження склали тревел-медіатексти, розміщені на онлайн-платформі в окреслений період. Хронологічні межі дослідження охоплюють історичний відтинок часу 2015–2020 років. У ході роботи з’ясовано, що, розглядаючи концептуальні підходи й здобутки щодо вивчення й окреслення поняття тревел-тексту, дослідники зосереджували увагу на традиційній моделі медіатексту, його жанротвірних ознаках, поетиці, композиції, стильових особливостях. Також науковці розглядали тревел-текст в контексті досліджень спеціалізованих тревел-видань, телевізійної тревел-журналістики, медіа-тревелогу, окреслюючи лише окремі аспекти функціонування тревел-медіатексту. Систематизувавши наукові дослідження щодо вивчення й окреслення поняття, запропоновано дефініцію сучасного тревел-медіатексту як універсального цілісного метажанрового медіапродукту, для якого характерні фактографічність та поєднання різних семіотичних кодів щодо представлення гетерогенної інформації про подорож автора реальним географічним простором, як інтерпретація авторської рецепції різних слотів фрейму «своя/інша країна» з транслюванням концепту «подорож». Дослідження сучасних тревел-медіатекстів має практичне значення. По-перше, результати дослідження можуть використовуватися при читанні лекцій та проведенні практичних занять із фахово спрямованих курсів та спецкурсів для студентів спеціальності «Журналістика» з дисциплін «Сучасний медіатекст», «Жанри журналістики», «Теорія і методика журналістської творчості», «Конвергентні медіа», «Медіатехніки та медіатехнології» та ін. По-друге, фактологічний матеріал, основні теоретичні положення і висновки роботи можуть бути використані також при написанні підручників, посібників, монографій, навчально-методичних розробок для здобувачів різних рівнів освіти за означеною спеціальністю. По-третє, напрацювання будуть корисними для практикуючих журналістів, оскільки сформоване цілісне бачення внутрішньожанрового різновиду художньої публіцистики – сучасного тревел-медіатексту – сприятиме творенню якісних журналістських матеріалів.
