Дубенко Д. Є. Порівняльний аналіз міні-інвазивних та ненатяжних методик хірургічного лікування пілонідальної хвороби крижово-куприкової ділянки

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U001417

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

16-05-2024

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.003.152

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Анотація

Дисертація присвячена вирішенню актуальних питань сучасної хірургії – підвищенню ефективності діагностичних алгоритмів у пацієнтів з пілонідальною хворобою крижово-куприкової ділянки (ПХККД), пошуку оптимальних персоналізованих методів хірургічної корекції ПХККД, розробці концепції нової класифікації ПХККД, заснованої на анатомічних, морфологічних та клініко-анамнестичних ознаках захворювання. Обґрунтування вибору теми дослідження. ПХККД є розповсюдженою нозологією, що вражає переважно молодих чоловіків з високим рівнем оволосіння та призводить до різкого зниження працездатності та якості життя таких пацієнтів, що окрім, власне клінічного значення, створює і соціальноекономічне навантаження на систему охорони здоров’я та економіку країни. Згідно з наявними статистичними даними, у США поширеність захворювання складає приблизно 26 випадків на 100 000 населення, у Німеччині – 48 на 100 000 осіб. В Україні, згідно з даними 2010-х років, на ПХККД страждають до 5% дорослого населення працездатного віку. Пацієнти з ПХККД складають до 15–25% від усіх стаціонарних хворих у спеціалізованих проктологічних відділеннях та 1–2% серед пацієнтів загальнохірургічних відділень. В окремих популяціях та соціально-демографічних групах низкою дослідників описана значно вища захворюваність, аніж загальносвітова: наприклад, серед турецьких військовослужбовців 8,8% осіб мають ПХККД. Саме поширеність ПХККД серед військовослужбовців потенціювала розвиток досліджень щодо цього захворювання, особливо, стосовно пошуку оптимального методу хірургічного лікування зі зменшенням необхідного для пацієнта післяопераційного відновлювального періоду. Так, згідно з результатами досліджень, протягом 2 Світової війни, близько 79 000 військовослужбовців армії США провели в госпіталі в середньому 55 діб кожен з приводу ПХККД. У більшості випадків такий пролонгований період госпіталізації був пов’язаний із методами хірургічної широкої ексцизії.

Публікації

Дубенко Д.Є., Сусак Я.М. Новий підхід до класифікації пілонідальної хвороби крижово-куприкової ділянки, розроблений на основі клінічного досвіду лікування різних форм захворювання: концепція APSET. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 2(36) 2024. стор.1078-1092

Дубенко, Д. Є. (2024). Пілонідальна кіста крижово-куприкової ділянки з дебютом захворювання у вигляді переднього перианального абсцесу: клінічний випадок. ScienceRise: Medical Science, 32–38. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.298207

Dubenko D, Susak Y. An algorithm for the diagnosis of sacrococcygeal pilonidal disease in resource-limited settings. General Surgery (Ukraine). 2023:3-4;79-95. http://doi.org/10.30978/GS-2023-3-79.

Схожі дисертації