У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуальної проблеми сучасної стоматології, яка полягає в науковому обґрунтуванні шляхів профілактики та лікування ускладнень після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями з урахуванням мікробного, імунного та антиоксидантного фону організму пацієнта.
Результати лабораторних досліджень показали, що захисні компоненти ротової рідини дітей, котрі мають ускладнення після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями, характеризуються зменшення активності лізоциму на 34,81-48,42 % (р<0,05), зниженням рівня sIgA на 2,86-16,67 % на тлі зростання вмісту IgА на 4,76-9,52 % та IgG – на 15,15-24,24 % порівняно з показниками в дітей, які проходять післяопераційний етап без ускладнень.
Цитокіновий профіль ротової рідини ортодонтичних пацієнтів показує зростання рівня IL-1β на 9,06 %, IL-4 на 24,46 % за умов розвитку післяопераційних ускладнень у соматично здорових дітей та збільшення рівня IL-1β на 16,56 % при зниженні рівня IL-4 на 26,25 % за умов розвитку післяопераційних ускладнень у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб, що є передумовою та доказом посилення запальних реакцій у тканинах щелепно-лицевої ділянки під час перебігу ранового процесу.
Виявлено, що прооксидантно-антиоксидантна система ротової рідини дітей за умов розвитку післяопераційних ускладнень під час хірургічного етапу ортодонтичного лікування характеризується зростанням рівня МА на 36,96-64,73 % (р<0,05), ДК – на 53,42-90,41 % (р<0,05), зниженням активності каталази в 2,02-2,72 раза (р<0,05), СОД – в 1,44-1,98 раза (р<0,05), ГП – в 1,37-1,69 раза (р<0,05), зменшенням рівня НS-груп у 1,9-2,21 раза (р<0,05), Г-SН у 2,64-4,21 раза (р<0,05) відносно даних пацієнтів без ускладнень.
Розроблено та апробовано лікувально-профілактичний комплекс для попередження постекстракційних ускладнень в ортодонтичних пацієнтів, який передбачає корекцію захисних механізмів на системному рівні та локальний вплив на мікрофлору ротової порожнини. Ефективність запропонованого способу клінічно підтверджується відсутністю будь-яких ускладнень з боку тканин щелепно-лицевої ділянки на хірургічному етапі ортодонтичного лікування, а також зменшенням загального мікробного числа на 20,75 % (р<0,05), кількості патогенних та умовно-патогенних бактерій у 2,09 раза, Str. mutans – утричі на тлі зростання кількості лактобацил у 2,33 раза та повної відсутності гибів роду Candida; посиленням захисних механізмів ротової рідини пацієнтів: зростанням активності лізоциму на 20,51 % (р<0,05), збільшенням рівня sIgA на 6,25 % на тлі зниження концентрації IL-4 на 21,23 % (р<0,05), збільшення активності каталази на 46,41 % (р<0,05), СОД – на 15,52 %, рівня НS-груп – на 24,59 % (р<0,05), Г-SH – на 60,89 % (р<0,05), інактивацією ГП на 14,07 % та відновленням функції ГР на 15,20 %.
Наукова новизна отриманих результатів. У роботі доповнено наукові дані щодо місцевих та загальних чинників ризику розвитку ускладнень у дітей після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями.
Уперше проведено детальний аналіз стану мікрофлори ротової порожнини, прооксидантно-антиоксидантної системи та захисних компонентів ротової рідини дітей на хірургічному етапі ортодонтичного лікування. Установлено прогностичні діагностичні критерії розвитку постекстракційних ускладнень. Одержані дані надали можливість розробки способу профілактики та лікування ускладнень після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями, що включає фармакологічну композицію вітамінно-мінерального, імуномодулюючого та пробіотичного препаратів.
