Місюра В. Б. Корекційно-реабілітаційна програма відновлення патерну ходьби осіб після контузії головного мозку засобами фізичної культури та спорту

Метою дисертаційного дослідження було – обґрунтування авторської корекційно-реабілітаційної програми відновлення патерну ходьби у осіб після контузії головного мозку. Об’єкт дослідження: процес корекції та відновлення патерну ходьби осіб з наслідками контузії головного мозку. Предмет дослідження: змістове наповнення та структура корекційно-реабілітаційної програми для осіб з порушенням патерну ходьби після контузії головного мозку для подальшої спортивної діяльності. Методи дослідження. Під час дослідження було використано такі методи: узагальнений аналіз та підходи до систематизації методологічних основ фізичної культури та спорту проводили з метою визначення стану проблеми, обґрунтування актуальності роботи, визначення завдань, об’єкта та предмета дослідження, виявлення специфічних методичних особливостей процесу корекції та відновлення осіб із порушенням патерну ходьби після контузії головного мозку та розробки корекційно-реабілітаційної програми. Рівень структури та функції згідно з Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) визначали за допомогою візуально-аналогової шкали ВАШ, тесту Bohannon, мануально-м’язового тесту Ловетта, гоніометрії. Рівень активності та участі визначали за допомогою тесту «Timed Up and Go», стабілометрії, базометрії. Рівень переносимості фізичного навантаження визначали за допомогою тесту 6MWD – 6 хвилинний шаговий тест. З метою отримання первинних матеріалів, статистичного аналізу, розробки корекційно-реабілітаційної програми на початку дослідження було проведено констатувальний експеримент. Оцінку ефективності розробленої корекційно-реабілітаційної програми визначили на підставі результатів формувального експерименту. Математична обробка числових даних дисертаційної роботи проводилась з використанням методів варіаційної статистики. Дослідження та педагогічний експеримент проводили протягом 2018-2023 років на базі УкрНДІ протезування, протезобудування та відновлення працездатності м. Харкова. Під спостереженням знаходилося 38 чоловіків віком 25-42 років (середній вік складав 29,5±3,79 років) з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми у пізньому віддаленому періоді, які мали порушення патерну ходьби. Тривалість посттравматичного періоду від півроку до одного року. Травма була отримана під час бойових дій. Всі досліджувані до отримання травми займалися аматорським спортом. Пацієнти були розподілені на дві групи: ОГ (n=20) і КГ (n=18), методом рівноправних пар. У всіх досліджуваних з ускладненнями після ЧМТ були: зниження м’язової сили в нижніх кінцівках, порушення координації, рівноваги та патерну ходьби. Всі чоловіки до отримання травми займалися аматорським спортом. Дослідження проведено у відповідності до принципів біоетики, викладених у Гельсінській декларації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей» та «Загальної декларації про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)». При організації та проведенні дослідження акцентували увагу на принципах добровільності, анонімності та довіри. Від всіх чоловіків, які прийняли участь у дослідженні, отримали письмову згоду на участь. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: • вперше розроблено, науково обґрунтовано та апробовано корекційно-реабілітаційну програму для осіб з порушенням патерну ходьби після контузії головного мозку, особливостями якої є застосування фізичних вправ, які спрямовано на тренування координації та рівноваги, тренування ходьби із супротивом на біговій доріжці, вестибулярної гімнастики, скандинавської ходьби, сегментарно-рефлекторного масажу; індивідуальних занять на підвісній системі Redcord за методикою Neurac; • вперше розроблено індивідуальний підхід щодо самостійних занять з вестибулярної гімнастики, скандинавської ходьби та занять спортивно-реабілітаційної спрямованості з особами з порушенням патерну ходьби після контузії головного мозку під контролем фахівця з фізичної реабілітації за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій; • розширено та доповнено інформаційну базу даних щодо впливу засобів фізичної культури та спорту на покращення патерну ходьби у осіб після контузії головного мозку. Отримані дані цілком можливо використовувати у практичній роботі фахівців з фізичної реабілітації на етапі амбулаторної реабілітації, санаторної реабілітації та сертифікованих приватних реабілітаційних центрах фізкультурно-спортивної спрямованості.