У дисертаційному дослідженні наведено узагальнення існуючих теоретичних положень та практики правозастосування щодо визначення місця, особливостей та повноважень патрульної поліції в процесі формування та реалізації державної регіональної політики у сфері безпеки дорожнього руху. Запропоновано пропозиції та рекомендації, спрямовані на покращення правозастосування в цій царині.
Запропоновано визначення «державна регіональна політика у сфері безпеки дорожнього руху», яка становить собою окремий об’єкт адміністративно-правого регулювання та є відповідною складовою державної політики, що безпосередньо включає напрям (стратегію) розвитку відносин у у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та сукупність адміністративно-правових інструментів реалізації заходів спрямованих на убезпечення порушень норм чинного законодавства норами адміністративного законодавства;
Виокремлено ознаки адміністративно-правових відносин, які мають місце під час реалізації державної регіональної політики у сфері безпеки дорожнього руху, а саме: 1) є публічно-правовими, оскільки предметом регулювання є відносини у сфері реалізації публічних (державних, суспільних) інтересів; 2) мають місце у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; 3) врегульовані, як правило, нормами адміністративного законодавства; 4) широке коло суб’єктів формування та реалізації державної регіональної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; 5) об’єднанні метою направленої на зменшення рівня аварійності та смертності на дорогах, а також розвитку транспортної інфраструктури тощо;
Запропоновано класифікацію суб’єктів реалізації державної політики у сфері безпеки дорожнього руху, із розподілом за такими ознаками: 1) за статусом суб’єкта: державні; недержавні; закордонні, міжнародні; 2) за гілкою влади до якої належить: органи законодавчої влади; органи виконавчої влади; органи судової влади; 3) за наявністю державновладних повноважень: з загальною компетенцією; зі спеціальною компетенцією; 4) за специфікою завдань, які може вирішувати: такі, що формують політику; такі, що реалізують політику; такі, що і формують і реалізують політику; 5) за підпорядкуванням та структурною ознакою: окремі (самостійні) органи (міністерства, служби, органи місцевої влади та самоврядування тощо); підрозділи окремого (самостійного) органу, тобто його структурні складові (підрозділи, департаменти тощо).
Констатовано, що основу правових засад діяльності патрульної поліції як суб’єкта реалізації державної регіональної політики у сфері безпеки дорожнього руху складають норми адміністративного права, адже саме вони визначають: принципи, завдання, цілі та напрямки державної регіональної політики у сфері безпеки дорожнього руху; адміністративно-правові відносини, що складають основу сфери організації та забезпечення безпеки дорожнього руху; адміністративно-правовий статус патрульної поліції як суб’єкта реалізації державної регіональної політики у сфері безпеки дорожнього руху; адміністративні процедури, а також форми та методи адміністративної діяльності патрульної поліції як суб’єкта реалізації державної регіональної політики у сфері безпеки дорожнього руху; підстави та порядок застосування адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху тощо.
Доведено, що превентивна діяльність патрульної поліції у сфері безпеки дорожнього руху полягає у комплексі заходів та дій, спрямованих на недопущення, запобігання, профілактику, протидію вчиненню правопорушень, виявленню причин та умов, що породжують правопорушення, а також формування у свідомості населення певного правового світогляду, який забезпечить формування звички не вчиняти правопорушень і сформує важливість дотримання встановлених у законному порядку обмежень та вимог. Наголошено на тому, що даний вид діяльності, превентивна діяльність патрульної поліції має здійснюватися на трьох рівнях: від усунення причин, що сприяють вчиненню правопорушень до вчинення заходів щодо запобігання рецедивам.
Наголошено що під адміністративно-правовими засобами забезпечення безпеки дорожнього руху в роботі розуміється сукупність інструментів, кожного окремого суб’єкта такого забезпечення, що характеризується нормативним врегулюванням, переважно нормами адміністративного права, використання яких спрямоване на реалізацію діяльності щодо забезпечення стану безпеки учасників дорожнього руху, створення для неї умов, а також визначення гарантій необхідних для ефективного здійснення практичних засобів.
