Білоконь О. О. Фактори ризику та прогнозування тяжкого перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19) на госпітальному етапі у пацієнтів похилого та старечого віку

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U001689

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

Спеціалізована вчена рада

ДФ 08.601.109

Дніпровський державний медичний університет

Анотація

Дисертацію присвячено визначенню факторів ризику та ранньому прогнозуванню тяжкого перебігу коронавірусної хвороби – 19 на етапі госпіталізації у пацієнтів похилого та старечого віку. Для реалізації мети дисертаційного дослідження було залучено 320 пацієнтів на етапі госпіталізації (48,8 % жінок і 51,2 % чоловіків, віком від 45 до 90 років, середній – 60,3 ± 13,6 років), серед яких у 270 (84,4 %) хворих наслідком коронавірусної хвороби-19 було одужання та виписка зі стаціонару, а 50 (15,6 %) хворих померли внаслідок захворювання. Основною групою дослідження були пацієнти похилого і старечого віку (60 − 90 років) – 180 (56,3 %), групою порівняння – пацієнти середнього віку (45 − 59 років) – 140 (43,7 %). Імуноферментне дослідження для визначення рівнів ІЛ-6 та ІЛ-10 у плазмі крові було проведене у 77 госпіталізованих пацієнтів, контрольну групу склали 17 відносно здорових донорів, статистично подібних за віком і статтю (p>0,05). Обстеження проводилось на наступний день після госпіталізації хворих, в середньому – на 9,2±3,5 добу від появи перших симптомів захворювання. Мета дослідження. Удосконалити прогнозування тяжкого перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19) у пацієнтів похилого та старечого віку на підставі комплексного аналізу та співставлення клініко-анамнестичних особливостей, загальних лабораторних показників та вмісту в сироватці крові інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-10. Наукова новизна отриманих результатів. Отримано нові наукові дані щодо особливостей перебігу COVID-19 у госпіталізованих пацієнтів похилого та старечого віку, підтверджена роль коморбідної патології, яка значно обтяжує перебіг COVID-19 та асоційована з тяжким перебігом хвороби та ризиком смертельного наслідку. Визначено, що найбільш впливовими (від р<0,05 до р<0,001) факторами ризику є ішемічна хвороба серця (OR=4,49), гіпертонічна хвороба (OR=2,33), інші хвороби серця (OR=7,23), ожиріння І-ІІІ ст. (OR=2,97), цукровий діабет (OR=2,38), такі клінічні ознаки, як лихоманка (OR=3,44), задишка (OR=9,47), лімфопенія (OR=3,82), гіперглікемія (OR=4,69), підвищення С-РБ (OR=5,96), особливо вище 100 мг/л (OR=115,3), зниження сатурації (SpO2) до 92 % і менше (OR=11,52), підвищення маркерів ниркового ушкодження та гіперкоагуляції; комплексне урахування цих факторів забезпечило створення прогностичного алгоритму для визначення ризику несприятливого перебігу коронавірусної хвороби-19 у госпіталізованих пацієнтів старшого віку. Отримано нові наукові дані, які свідчать про маркерну роль співвідношення ІЛ-10/ ІЛ-6 у гостру фазу COVID-19 та дозволяють вважати цей показник раннім предиктором тяжкого і критичного перебігу хвороби. Доповнені наукові дані, що рівні сироваткових інтерлейкінів 6 та 10 є важливими біомаркерами тяжкого перебігу коронавірусної хвороби-19. Визначено, що підвищення рівня ІЛ-6 у пацієнтів з COVID-19 може бути пов’язано з віком, особливо у віковому діапазоні 70-79 років (rs=0,381, p=0,001), і цілим рядом коморбідної патології та клінічних станів, серед яких особливо вагомими є ІХС, ожиріння, гарячка, підвищений систолічний АТ, зниження рівня сатурації крові. Розширені уявлення, що інтерлейкін -10 при коронавірусній хворобі-19 може мати прозапальну дію з суттєвим підвищенням у пацієнтів з тяжким перебігом (rs=0,242, p=0,035) та летальним наслідком хвороби (rs=0,270, p=0,018). Доведене зростання показників ІЛ-10 при наявності супутніх захворювань в анамнезі (rs= 0,271, p=0,018), серед яких найбільш вагомими є кардити (rs=0,226, p=0,049), та певних лабораторних станів, зокрема коагулопатії (rs=0,249, p=0,030), яка супроводжується підвищенням фібриногену, що доповнює наукові дані про роль ІЛ-10 у розвитку тромботичних ускладнень, може мати маркерну цінність для раннього їх виявлення в гострий період хвороби, та на практичному рівні визначати алгоритм дій щодо профілактики ускладнень. Вперше встановлено, що показники рівня інтерлейкінів 6 та 10 й коефіцієнт співвідношення ІЛ-10/ ІЛ-6 можуть бути підґрунтям для стратифікації пацієнтів за тяжкістю перебігу COVID-19 та можливим несприятливим наслідком. Визначено 3 кластери, пов’язані з тяжкістю перебігу та прогнозом захворювання на COVID-19: 1-ий кластер – з домінуванням ролі ІЛ-6 в цитокіновій реакції (понад 14,3 пг/мл) та значенням коефіцієнту співвідношення ІЛ-10/ІЛ-6 менше 0,9; 2-й – з урівноваженою відповіддю цитокінів 6 та 10 на інфекцію та співвідношенням рівня ІЛ-10/ ІЛ-6, яке не відрізняється від показників здорових осіб; 3-й – зі значним домінуванням рівня ІЛ-10 (більше 73,8 пг/мл) над ІЛ-6 в цитокіновій відповіді та, відповідно, співвідношенням ІЛ-10/ ІЛ-6 більше 6,5.

Публікації

1. Білоконь О.О., Литвин К.Ю. (2023). Аналіз клініко-лабораторних характеристик COVID-19 у пацієнтів похилого віку. Інфекційні хвороби, (3), 12–17

2. Білоконь О.О., Литвин К.Ю. Чинники ризику госпітальної летальності пацієнтів з COVID-19. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2023;1:44- 50

3. Lytvyn K., Mavrutenkov, V., Yakunina О., Chykarenko, Z., Bilokon, O., Turchyn, M. (2022). Guillain-Barré syndrome as an early complication of a new coronavirus infection SARS-CoV-2 (clinical case). Medicni Perspektivi, 27(3), 181–185

4. Литвин К.Ю., Білоконь О.О. (2023). Чинники, які асоційовані з варіаьельністю рівня інтерлейкіну-6 у пацієнтів із COVID-19. Інфекційні хвороби, (2), 9–14

Литвин, К. Ю., Білоконь, О. О., Чемерис, О. Л. (2024). Особливості мікробного складу мокротиння у госпіталізованих пацієнтів із коронавірусною хворобою-19 і пневмонією у віковому аспекті. Інфекційні хвороби, (1), 14–20

6. Білоконь О.О., Литвин К.Ю. Оцінка рівня сироваткового інтерлейкіну-10 залежно від демографічних та загальних клініко-лабораторних характеристик коронавірусної хвороби -19 у госпіталізованих пацієнтів. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ інфекція. 2024;1:21- 27

Схожі дисертації