Баоцзян Ф. -. Організаційно-творчий розвиток балетного театру в Китаї

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U002001

Здобувач

Спеціальність

  • 026 - Сценічне мистецтво

11-06-2024

Спеціалізована вчена рада

5557

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого

Анотація

АНОТАЦІЯ Фен Баоцзян. Організаційно-творчий розвиток балетного театру в Китаї. ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 026 «Сценічне мистецтво». – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Міністерство культури та інформаційної політики України. Київ, 2024. Актуальність дослідження. В умовах мультикультурного змішування, у результаті глобалізації суспільного життя автор звертається до проблеми збереження й розвитку національного мистецтва на прикладі організаційно-творчого розвитку китайського балетного театру. Після відкриття кордонів Китаю на початку ХХ ст., попри інтеграцію з радянською та західною культурою, сьогодні китайський балетний театр постав як самобутній естетичний феномен світового рівня. Водночас у КНР триває реформування організації театральної справи й системи управління нею. У цих умовах китайський театр балету продовжує перебувати на шляху динамічного розвитку, метою якого є вдосконалення можливостей задовольняти внутрішні та зовнішні культурні потреби. Для подальшого успішного керівництва цією галуззю автор пропонує вивчити китайський театральний менеджмент, продіагностувати недоліки та запропонувати оптимізацію процесів управління у балетній індустрії. Актуальність дисертації зумовлена зростанням мистецтвознавчого інтересу до взаємозв’язку набутого високого творчого рівня та художньої значимості сценічних продуктів китайських балетних театрів з удосконаленням організації театральної справи у КНР. Дослідження еволюції китайського театру балету є досить цікавим і дуже важливим для українського театрознавства, мистецтвознавства й культурології в контексті вивчення сучасних викликів, що стоять перед процесом розбудови і трансформації балетного та сценічного мистецтва в Україні. Відсутність подібних наукових розвідок, де розглянуто саме цінний досвід організаційно-творчих трансформацій балетного театру в Китаї, є визначальним чинником актуальності запропонованого автором дослідження. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації автором уперше здійснено комплексний аналіз організаційно-творчого розвитку китайського балетного театру в широкому соціокультурному контексті. Зібрано й представлено українській науковій спільноті дослідження експертів з історії та сьогодення балетного мистецтва в Китаї. Уточнено періодизацію розвитку китайського театру в контексті театрального управління. Виявлено вплив соціально-культурних трансформацій у КНР на розвиток хореографічного мистецтва й висвітлено зміст реформ в управлінні балетним театром. Систематизовано досвід організації творчо-виробничого процесу провідних балетних труп країни та запропоновано стратегії подальшого покращення менеджменту китайського театру балету з урахуванням сучасних тенденцій соціокультурного розвитку. Результати дослідження. Здобуті автором результати вводять до українського наукового обігу вагомий історичний та мистецтвознавчий матеріал з теми творчо-організаційної діяльності китайського балету. Дисертаційне дослідження може бути використане в подальших розвідках із театрознавства, мистецтвознавства, культурології, менеджменту виконавських мистецтв, синології в закладах середньої та вищої освіти здобувачами й викладачами, а також слугуватиме базою зміцнення українсько-китайського культурного обміну та джерелом для подальших наукових пошуків. У першому розділі класифіковано й систематизовано джерельну та теоретичну базу дисертації. Уточнено періодизацію розвитку балету в Китаї, що зумовлено здебільшого політико-соціальними чинниками: початок ХХ ст. – 1949 рік – від появи балетного мистецтва в Китаї до виникнення Китайської Народної Республіки; 1949–1966 роки – балет від утворення КНР до початку культурної революції; 1966–1978 роки – балетне мистецтво часів культурної революції; кінець 1970-х – 1990-х років – балет від початку періоду економічних реформ і проголошення політики відкритості до кінця ХХ ст.; початок 2000-х років і донині – час функціонування балетного театру КНР. Зазначено, що в першій половині ХХ ст. в Китаї працюють поодинокі комерційні балетні трупи. Вони орієнтуються на нечисленну публіку інтелектуалів. Професіональний китайський балетний театр виникає після проголошення КНР і під впливом радянського досвіду стає масовим мистецтвом, дуже важливим для держави. Виникає хореографічна освіта, власна балетна школа. Видатні педагоги, зокрема Дай Айлянь, створюють вистави і національним характером, де поєднують західний балет та елементи китайського танцю. Формується стійкий попит на балетну драму, тематична й жанрова різноманітність якої зникає в період культурної революції, що взагалі гальмує розвиток хореографічного мистецтва. Залишаються дозволеними тільки деякі революційні вистави, але водночас балет завдяки примусовій популяризації стає доступнішим та охоплює широку публіку.

Публікації

1. Фен Баоцзян. Організаційно-творча діяльність провідних труп китайського балетного театру // Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. 2023. № 49. С. 81–91.

2. Фен Баоцзян. Розвиток національної хореодрами у період культурно-економічних реформ у КНР 1980-х рр. // Науковий вісник КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого. 2023. № 33. С. 54–60.

3. Фен Баоцзян. Форми та методи медіапромоції балетного театру в КНР //Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 1. С. 416–422.

4. Фен Баоцзян. Тема взаємовідносин людини та природи в балетному театрі КНР // Colloquium-journal. 2024. № 7 (200). Część 1. С. 4–8.

5. Фен Баоцзян. Форми та методи медіапромоції китайського балетного театру // Colloquium-journal. 2024. № 10 (203). Część 1. С. 17–20.

Файли

Схожі дисертації