В умовах стрімко зростаючої обмеженості природних ресурсів та екологічних благ, а також зміни технологічних укладів – розвиток еколого-орієнтованої економіки перетворюється на вирішальний фактор, що визначає вектор трансформації глобального економічного простору та констатує новий якісний зміст національної економіки. При цьому сам перехід до еколого- орієнтованої економіки є джерелом значних інвестиційних вкладень, оскільки вимагає зміни економічних взаємозв’язків, що склалися в умовах традиційної економічної системи. Отже, пошук ефективних механізмів інноваційно- інвестиційного забезпечення еколого-орієнтованої моделі соціально- економічного розвитку суспільства сьогодні є надзвичайно актуальним завданням.
У першому розділі, на основі дослідження еволюції наукових поглядів на проблеми взаємодії економічних систем із навколишнім середовищем, доведено, що закономірним вираженням еволюції наукової думки стала концепція сталого розвитку, яка вплинула на обговорення нових моделей, позначивши перехід до нового бачення пріоритетів глобального соціально-економічного розвитку через вирішення глобальних проблем, що обумовило зміну традиційної ресурсоспоживаючої моделі економіки на еколого- орієнтовану модель (так звану зелену економіку – Green Economy) як основу забезпечення сталого розвитку економічних систем (на противагу традиційному економічному зростанню).
У другому розділі виявлені причини неусталеності та протиріччя у формуванні методологічного апарату досліджень проблематики розвитку еколого-орієнтованої економіки у вітчизняному науковому дискурсі, на основі яких здійснена систематизація наукових підходів до оцінювання розвитку еколого-орієнтованої економіки. Встановлено, що для забезпечення ефективного еколого-орієнтованого розвитку економічної системи принципово важливим є врахування характеру та типу розвитку, який за напрямом може бути як прогресивним – еволюційним, так й регресивним – деградаційним, при цьому прогресивний розвиток систем може реалізовуватися за інерційною або інноваційною траєкторією. Доведено, що за своїм типом еколого-орієнтований розвиток економічних систем є прогресивним, за характером – інноваційним.
У третьому розділі розроблено механізм управління інноваційно- інвестиційним забезпеченням еколого-орієнтованого розвитку економіки, під яким запропоновано комплекс елементів, спрямований на координацію діяльності суб’єктів та структурних одиниць у процесі реалізації екологічних інновацій для забезпечення еколого-орієнтованого розвитку економіки в довгостроковому періоді. Центральним елементом механізму виступає система інноваційно-інвестиційного забезпечення еколого-орієнтованого розвитку – комплекс компонентів (підсистем), залучених у процес реалізації екологічних інновацій з відповідними зв’язками між ними, які згідно з визначеними функціональними повноваженнями забезпечують еколого- орієнтований розвиток економіки України.
Проведене моделювання процесів еколого-орієнтованого розвитку економіки України, для якого розроблено функціональну модель бізнес-процесів, представлену багаторівневою системою взаємопов’язаних діаграм, що містить повний опис процесів еколого-орієнтованого розвитку, з виділенням вузлів дій (блоків), входів, виходів, управлінь (умов) та необхідних механізмів (ресурсів). У процесі моделювання досліджено зміст процесів інноваційного розвитку через явища створення та руйнування, що супроводжуються матеріальними перетвореннями в межах соціально-еколого- економічної системи; розглянуто та формалізовано сукупність творчих, руйнівних і нейтральних дій, за допомогою яких реалізується еколого-орієнтований інноваційний розвиток у межах природо-господарської економічної системи; запропоновано підхід до забезпечення еколого- орієнтованості інноваційного розвитку через забезпечення еколого- орієнтованості всієї сукупності дій, за допомогою яких реалізується еколого- орієнтований інноваційний розвиток.
Розроблено алгоритм стратегічного планування еколого-орієнтованого розвитку природно-господарської системи на основі пропонованого підходу та розглянуто зміст його етапів. Для демонстрації принципової можливості вирішення практичних завдань на основі розробленого алгоритму проведена апробація його реалізації на прикладі Черкаського регіону.
