Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійної компетентності майбутніх слідчих у процесі фахової підготовки.
На підставі вивчення нормативно-правових документів, які регламентують професійну діяльність слідчого, було встановлено, що слідчий – службова особа органу Національної поліції України, що уповноважена здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, пошук винних осіб і притягнення їх до відповідальності. Основу професійної діяльності слідчого складають слідчі (розшукові) дії, які спрямовані на розкриття злочинів: огляд місця події, допит, обшук, впізнання, слідчий експеримент. При здійсненні слідчих (розшукових) дій слідчий реалізує пошуково-пізнавальну, реконструктивну, комунікативну, посвідчувальну, організаційну та соціальну функції, які в комплексі забезпечують здійснення досудового розслідування злочинів, прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Аналіз слідчої практики, організації і результатів діяльності слідчих свідчить, що для неї характерна екстремальність: персональна відповідальність за прийняті рішення, тpивaлi тa iнтeнcивнi пcиxологічні (розумові, емоційні та ін.) і фiзичнi нaвaнтaжeння; конфліктний, стресогенний характер діяльності; велика кількість контактів з людьми, які потрапили в складні (кризові) життєві ситуації; взаємодія з особами, які скоїли злочин, необхідність постійного самоконтролю при спілкуванні з людьми, провадження слідчих дій в ситуаціях протидії розслідуванню та ін. Встановлено, що виконання слідчим професійних обов’язків у таких складних умовах вимагає сформованості певних особистісних якостей (інтелектуальних, моральних, емоційно-вольових, комунікативних), а також оволодіння фаховими вміннями та навичками процесуального характеру, які забезпечують швидке, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень.
З урахуванням результатів наукового аналізу в контексті дослідження професійну компетентність слідчого визначено як інтегративну характеристику фахівця, яка поєднує комплекс професійних знань, вмінь та навичок у галузі права, досвід їх застосування та особистісні якості, які в сукупності сприяють ефективному вирішенню завдань досудового розслідування кримінальних правопорушень, забезпеченню правопорядку, протидії злочинності, захисту прав і законних інтересів громадян.
За результатами аналізу наукової літератури у галузі професійної підготовки фахівців правоохоронної та юридичної галузі уточнено змістове наповнення структурних компонентів професійної компетентності майбутніх слідчих, а саме: знаннєво-професійного (відображає систему правових, спеціально-професійних, соціально-психологічних знань), мотиваційно-ціннісного (характеризує cтaвлeння дo oбpaнoї пpoфeciї, сформованість професійної мотивації, прагнення до оволодіння професією, установок, професійного інтересу та стійких мотивів професійної діяльності), особистісного (характеризує особистість слідчого як фахівця, сформованість професійно важливих якостей та комунікативної компетентності), професійно-діяльнісного (відображає володіння фаховими та комунікативними вміннями і навичками).
Задля науково обґрунтованого дослідження і визначення сформованості професійної компетентності майбутніх слідчих було визначено критерії: когнітивний (відображає системність правових, спеціально-професійних та соціально-психологічних знань), особистісно-професійний (характеризує особистість слідчого як майбутнього фахівця, а саме, сформованість мотивації до професійної діяльності та професійно важливих якостей та), професійно-операційний (характеризує сформованість фахових та комунікативних умінь і навичок слідчого), які дозволяють виявити сформованість відповідних компонентів професійної компетентності та високий (творчий), середній (достатній), низький (репродуктивний) сформованості досліджуваного феномену.
Доведено, що формування професійної компетентності майбутніх слідчих вимагає створення певних педагогічних умов в освітньому процесі закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання.
У межах дослідження теоретично обґрунтовано педагогічні умови, реалізація яких була спрямована на формування професійної компетентності майбутніх слідчих. Перша педагогічна умова – інтеграція правових, соціально-психологічних та спеціально-професійних знань задля забезпечення їх ефективного застосування у професійній діяльності слідчого – передбачала доповнення змісту правових, спеціально-професійних та соціально-психологічних дисциплін темами і навчальними питаннями, які сприяють міжпредметній інтеграції знань; розробку і використання творчих завдань професійного спрямування і оволодіння курсантами алгоритмом їх вирішення, який відображає послідовність (етапи) кваліфікації злочину; запровадження авторського інтегрованого спецкурсу «Професійна компетентність слідчого», який забезпечував інтеграцію правових, соціально-психологічних та спеціально-професійних знань та передбачав вирішення комплексних завдань міждисциплінарного характеру.
