Більше століття в європейській філософії йде процес розробки нових, несубстанціальних онтологій, в яких місце класичної субстанції займає динамічна конфігурація буттєво вкорінених смислів. Поточна дисертаційна робота є його дискурсивним продовженням. Тим не менш, жодна з них виявилась неспроможною відповісти на питання про буття самóго буття, що значить: безпосередньо його копулу. На противагу локальним онтологіям суб’єкта, події та різноформ’ю об’єктно-орієнтованих онтологій, скерованих дією логічної помилки «petitio principii» або «передбачення підстави», радикально онтологічний проект М. Гайдеґґера можна вважати таким, що виходить із кардинально інакшого засновку, ініційованого вже в «Основних проблемах феноменології» 1927 р. Там же перспективи даного проекту, але за відсутності прямих вказівок на його предметну основу, були розглянуті Гайдеґґером лише нарисом в якості кінцевої цілі підготовчої Dasein-аналітики, що тільки підтверджує необхідність та актуальність його дослідження сьогодні.
Метою дослідження є визначення копули буття в якості предмету радикально онтологічного проекту, ініційованого М. Гайдеґґером, шляхом спростування логічної помилки «petitio principii» та узасаднення негативних підоснов буттєвої істини- ἀλήθεια, репрезентованих вже у найпершому із суджень про буття, яке безпосердньо не є у сенсі як суще/не тільки як суще.
Заради досягнення визначеної мети дисертаційного дослідження було виокремлено наступні завдання:
1. Вказати на вирішальну роль для будь-якого наукового дослідження ляйбніцевого закону достатньої підстави, який завдячує своєю появою арістотелевій вимозі начала у вигляді αἰτεῖσθαι τὸ ἐν ἀρχῇ.
2. Спростувати логічну помилку «petitio principii» або передбачення підстави у питанні буття.
3. Вказати на невідповідність буття вимогам класичної основи, яка ладна діяти виключно у позитивний спосіб.
4. Вивести поняття копули із логічного до радикально онтологічного дискурсу, ґрунтуючись на супутньому, семантико-лінгвістичному аналізі дієслова бути.
5. З’ясувати, що найперша із вихідних онтологічних характеристик у вигляді буття не є, як суще/не тільки, як суще виступає визначальною для буттєвої копули, негативною предикацією-обставиною.
6. Присвідчити, що заперечення в якості спрощеної форми негативності коріниться в ніщо, але воно – не єдиний і не визначальний рід негації.
7. Узасаднити в історичній ретроспективі екстралінгвістичну природу буттєвої копули й відповідну екстраординарність зв’язку, що виникає між буттям і ніщо.
8. Обґрунтувати тісний взаємозв’язок буттєвої копули із грецьким поняттям істини-ἀλήθεια, затверджуючи тим самим актуальність алетичної феноменології в якості методологічної основини радикально отологічного проекту.
9. Репрезентувати топологічність Істини-Прояви як місця, всередині якого буття діє як початок у межах його копули.
10. Виокремити три рівнозначні дискурси радикальної онтології відповідно до трьох заперечень грецької мови (ου-, μη-, - α), тим самим спростовуючи створення гібридних форм онтології.
11. Конституювати автономне положення радикально онтологічного дискурсу із центром у понятті копули, завдяки чому відновлюється системність погляду на окремішньо взяті гайдеґґерові інтенції у питанні буття й водночас філософські феномени в цілому.
Теоретико-методологічна позиція була підпорядкована меті дослідження й базувалась безпосередньо на гайдеґґеровому витлумаченні феноменології, але із авторським її демонтажем у бік алетичного варіанту феноменології. Окрім цього були також використані наступні методи: порівняльно-історичний метод (для відстеження етимологічного розвитку понять на кшталт ἀλήθεια та ἐνέργεια), метод абстрагування (для роботи над найпершим із суджень про буття у формі буття не є, а також над максимально неопосередкованими поняттями типу ніщо), метод структурного аналізу (для виокремлення на основі грецьких заперечень трьох рівнозначних дискурсів «радикальної онтології»).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що дана робота є першою в українській філософській думці спробою узасаднення автономного проекту [радикальної] онтології відповідно до визначення негативної специфіки її предмета у вигляді копули.
