У дисертаційній роботі представлені результати комплексного дослідження сучасного видового складу роду Epilobium s.l. у флорі України зокрема наведені результати критико-систематичного аналізу для уточнення таксономічного статусу критичних таксонів, оцінки діагностичних ознак. Наведено дані сучасного поширення та з’ясовано участь видів у біотопах й рослинних угрупованнях.
Вперше виявлено нові особливості будови перикарпію плодів видів E. hirsutum (типового виду роду Epilobium) та E. angustifolium L. (типового виду роду Chamaenerion), які підтверджують доцільність трактувати рід Chamaenerion в ранзі окремої секції роду Epilobium. Ми встановили, що морфогенетичний тип плоду у видів роду Epilobium є нижня чотиригніздна дорзально-септифрагальна коробочка з синасцидіатною та симплікатною зонами.
Проведена таксономічна оцінка діагностичних макро- та мікроморфологічних ознак, де на основі комплексного аналізу було встановлено, що у флорі України рід Epilobium (з включенням до нього видів Chamaenerion) налічує 21 вид (разом з підвидами), розподілених у три секції (Schizostigma, Synstigma, Chamaenerion). Побудований ключ для визначення видів Epilobium s. l., у якому крім традиційних макроморфологічних ознак використані також морфолого-анатомічні дані.
Результати мікро-морфологічного аналізу насінин свідчать, що діагностичними ознаками на рівні виду є форма клітин епідермісу –5- чи 6(7)-кутні Важливою діагностичною ознакою є також скульптура (орнаментація) периклінальної поверхні епідермальних клітин насінин, яка може бути смугастою, шорсткою, рубчастою, у видів типової секції і гранульованою у представників секції Chamaenerion (ця ознака є також діагностичною на рівні секцій). Встановлено, що за орнаментацією периклінальної поверхні насінин можна чітко відрізнити представників секції Epilobium від Chamaenerion.
Дослідження показали, що структура поверхні насінин (епідермальний шар) може бути гладкою, авеолярною, папілозною. За результами номенклатурного аналізу видів Epilobium, для частини видів уточненно видову приналежність. Так, назва виду E. alpinum L., який наводиться для Карпат, повинна бути замінена на E. anagallidifolium Lam., оскільки перша назва відхилена (nomen rejiciendum) і є синонімом зовсім іншого виду – E. palustre L. З’ясовано, що E. angustifolium L., який раніше у вітчизняній літературі наводився у складі роду Chamaenerion (C. angustifolium (L.) Scop.) в Україні представлений двома підвидами: типовим – E. angustifolium subsp. angustifolium (поширений по всій території України, включно з Кримом) та E. angustifolium subsp. circumvagum Mosquin, який відомий з Криму і наводиться під назвою Chamaenerion danielsii (D.Löve) Czerep. Назви E. adenocaulon Hausskn. і E. dominii Popov визнано за синоніми північноамериканського типового виду E. ciliatum Raf., який нині активно поширюється в Європі, зокрема і в Україні. Epilobium pseudorubescens A.K.Skvortsov – з групи видів спорідненості E. ciliatum Raf. і багатьма авторами розглядається як його білоквіткова форма. Epilobium roseum (Schreb.) Schreb. в Україні представлений трьома підвидами: типовим E. roseum subsp. roseum, E. roseum subsp. сonsimile (Hausskn.) P.R.Raven (від типового відрізняється наявністю підземних столонів з білими м’ясистими лускоподібними листочками) та E. roseum subsp. subsessile (Boiss.) P.H.Raven (= E. nervosum Boiss. & Buhse) – від типового відрізняється густіше опушеною в нижній частині чашечкою (у subsp. roseum чашечка рівномірно опушена по всій поверхні).
Проведено хорологічний аналіз видів Epilobium на території України, вперше складено карти їх поширення. За результатами географічного аналізу встановлено приналежність видів Epilobium до п’яти типів ареалів.
Вперше проведений ценотичний аналіз на основі еколого-флористичного підходу (що базується на аналізі 986 геоботанічних описів, запозичених з літературних джерел) показав, що види роду Epilobium є широко представленими в багатьох рослинних угрупованнях, зокрема у 28 класах рослинності України, які характеризують різні типи рослинності. За широтою ценотичної амплітуди всі види розподілені на три групи: гемістенотопи, геміевритопи та евритопи, але переважають евритопи. За участі видів у ценозі переважна більшість їх є асектаторами, і лише незначна частка може бути тимчасовим едифікатором, як зокрема E. angustifolium s. str.
Встановлено, що на території України більшість видів Epilobium беруть участь у формуванні чотирьох типів біотопів за класифікацією EUNIS.
В результаті досліджень за допомогою HPLC аналізу вмісту у сировині восьми видів Epilobium олеанóлової та урсулової кислот, як природних пентациклічних тритерпеноїдів, які інгібують виживання та проліферацію клітин раку передміхурової залози людини нами було встановлено, що наявність або відсутність цих сполук та їх співвідношення можуть бути використані як додаткові хемотаксономічні маркери для діагностики видів.
