Тутова Г. Ф. Різноманіття ґрунтового покриву природного заповідника «Дніпровсько-Орільський»

Заплави є осередками видового різноманіття, тому заплавні біотопи часто містять природоохоронні території. Актуальною проблемою сучасної науки є створення стратегії для збереження ґрунтів, від яких залежить функціональна стабільність як окремих екосистем, так і ландшафтних ланцюгів в цілому. Морфологія ґрунту надає структурну та функціональну інформацію про заплавні екосистеми. Просторова та часова гетерогенність морфології ґрунту є економічно ефективним екологічним індикатором, який можна легко інтегрувати в протоколи швидкої оцінки для проєктів відновлення заплавних та річкових екосистем. Метою дисертаційної роботи є встановити закономірності мінливості морфології структури ґрунтів природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» та оцінити роль різноманіття ґрунтового покриву як фактору структурної та функціональної стійкості екосистем заповідної території. У процесі реалізації мети було вирішено такі завдання: досліджено ґрунтовий покрив у межах природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський»; створена ґрунтова карта заповідника на основі точкових даних; встановлено класифікаційне положення ґрунтів долини річки Дніпро (у межах природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський») за міжнародною класифікацією WRB та роль четвертинних відкладів у формуванні різноманіття ґрунтів долини; встановлено видовий склад дощових черв’яків у досліджуваних екосистемах; визначена залежність між агрегатною структурою і чисельністю дощових черв’яків. Об’єктом вивчення є ґрунти та ґрунтова біота природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». Предмет дослідження: закономірності просторової мінливості ґрунтів природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» та роль дощових черв’яків у формуванні фізичних властивостей ґрунтів. Дослідження проводили на території природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» (Україна). Вимірювання властивостей ґрунтів проводили на 20 полігонах на кожному з яких закладено 105 точок, які були розміщені за регулярною сіткою. Точки розташовані в центрі квадратів розміром 3×3 метри, в межах яких проводилась рельєфна розбивка. Вимірювання опору проникнення в ґрунт проводили в польових умовах за допомогою ручного пенетрометра Eijkelkamp, на глибину 100 см з інтервалом 5 см. Середня похибка результатів вимірювань приладу становить ±8%. Вимірювання проводили конусом з поперечним перерізом 1 см2. У кожній точці вимірювання опору проникнення в ґрунт виконували тільки в одній повторності. Агрегатний склад визначали методом сухого розсіву на системі сит. Вивчення морфології ґрунтового профілю досліджено відповідно до рекомендацій з польового опису ґрунтів FAO. Генетичний тип ґрунтового профілю визначали за Розановим. Класифікацію ґрунтів проводили згідно з робочою групою IUSS WRB. Науковою новизною отриманих результатів є: уперше досліджений ґрунтовий покрив у межах природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський»; встановлено класифікаційне положення ґрунтів долини річки Дніпро (у межах природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський»); з’ясована роль четвертинних відкладів у формуванні різноманіття ґрунтів долини; обґрунтована залежність між агрегатною структурою і чисельністю дощових черв’яків; доповнено відомості про показники видового різноманіття угруповань Lumbricidae; роль едафічних чинників (електропровідність, вологість, щільність, агрегатний склад) та значення рослинного покриву на просторову організацію Lumbricidae; набула подальшого розвитку концепція екологічної ніші Дж. Хатчинсона і методи їх кількісної оцінки. У результаті дисертаційного дослідження встановлено класифікаційне положення ґрунтів долини річки Дніпро (у межах природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський») за міжнародною класифікацією WRB. Розрізи були закладені вздовж трьох трансектів, які проходили через найбільш значні градієнти рельєфу в межах досліджуваної території. Вивчення морфологічної будови на основі 20 ґрунтових профілів показало, що ґрунтовий покрив тісно пов'язаний з геоморфологічною будовою річкової долини. Морфологічні характеристики типових профілів ґрунтів відображають їх структуру, властивість, генезис та визначають класифікаційне положення відповідно до WRB. Багатовимірне масштабування дозволило нам виконати ординацію ґрунтів у просторі двох вимірів. Вимір 1 диференціює ґрунти за градієнтом висоти рельєфу та/або рівнем вологості. Вимір 2 диференціює гідроморфні ґрунти. Встановлено, що властивості четвертинних відкладів визначають положення ґрунтів на обох рівнях класифікації (референтні групи, основні та додаткові кваліфікатори). Розподіл кожної з референтних груп чітко пов'язаний з геоморфологією долини. Ареносолі та камбісолі формують ґрунтовий покрив надзаплавної тераси, тоді як флювісолі та глейсолі зустрічаються переважно в заплаві.