Палій М. І. Удосконалення променевої терапії хворих на рак передміхурової залози з урахуванням клініко-лабораторних та молекулярно-біологічних показників

Метою дослідження було підвищення ефективності променевої терапії з урахуванням клініко-лабораторних та молекулярно-біологічних показників хворих на рак передміхурової залози (РПЗ). Об’єкт дослідження склав клінічний матеріал хворих із різними варіантами перебігу раку передміхурової залози. Для виконання роботи використовувались загальноклінічні методи такі як, фізичне обстеження, визначення GS, стадії захворювання, групи оцінки, патерну Глісона, групи ризику, характеру та поширеності метастазування пухлинного процесу, оцінка виживаності хворих, так і променеві методи - сонографія, рентгенографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія. Гістологічні, біохімічні, імунохімічні та імуноферментні методи включали в себе оцінку клітинного варіанту пухлини, дослідження в крові активностей АР та GH, визначення рівнів PSA, TS, LT, активності АРР та вмісту ISF1. Окрім того досліджувалась експресія онкогенних та онкосупресорних мікроРНК. Теоретичними і практичними результатами роботи є підвищення ефективності лікування хворих на РПЗ шляхом розробки та впровадження комплексного підходу з використанням променевої терапії (ПТ). На підставі вивчення рівня експресії тканино-специфічних онкогенних і онкосупресорних мікроРНК, а також маркерів пухлинного процесу стало можливим прогнозування агресивності пухлинного потенціалу, підвищено якість контролю за лікувальними заходами. В ході дослідження було встановлено, що тканина РПЗ характеризується достовірним зниженням показників експресії мікроРНК-100, а також підвищенням на 28,7% та 51,1% показників експресії мікроРНК-34а та -21, відповідно. Показано пряму залежність показників експресії мікроРНК-34а у тканині РПЗ від віку хворих, у той час як рівні експресії мікроРНК-145 та мікроРНК-100 характеризувались оберненою залежністю, а експресія мікроРНК-34а прямо корелювала із сумою балів за Глісоном. Розроблений алгоритм, що включає проведення курсу променевої терапії у ранньому післяопераційному періоді, при сумі грейдів за шкалою Гліссона ≥7, дозволив підвищити 5-річну виживаність хворих і збільшити тривалість життя в 1,5 разу. Виявлені кореляції між рівнем експресії пухлинно-асоційованих мікроРНК-21,-34а та -100 з такими показниками злоякісності РПЗ як ступінь розповсюдженості пухлинного процесу, рецепторний статус та проліферативна активність новоутворень за наявності рецидиву РПЗ вказують на потенційну можливість їх застосування для оцінки агресивності перебігу пухлинного процесу та призначення персоніфікованої тактики лікування. Практичні рекомендації полягають у розробленні інформаційного алгоритму ефективного використання ПТ при різних варіантах клінічного перебігу РПЗ. Визначені прогностичні критерії, що характеризують особливості організму і пухлинного процесу та впливають на перебіг захворювання. Запропоновані підходи в лікуванні хворих на РПЗ дали змогу зменшити відсоток рецидивування і віддаленого метастазування і тим самим достовірно поліпшити безпосередні та віддалені результати лікування. Уперше при різних варіантах перебігу РПЗ комплексно визначено рівень експресії маркерів розвитку пухлинного процесу, значення експресії низки мікроРНК з метою прогнозування агресивності перебігу захворювання. Доведено їхню прогностичну значущість, визначено фактори, що впливають на розвиток ускладнень, пов’язаних із проведенням ПТ, встановлено залежність частоти й характеру рецидивування пухлини, виживаності хворих і динаміки показників пухлинних маркерів та мікроРНК від методики проведеної ПТ. Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику роботи ДНП «Національний Інститут раку» МОЗ України, низки онкологічних лікувальних закладів України: КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр», КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради, Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг» (ТОВ "КАПІТАЛ"). Результати роботи належать до медичної галузі знань, а саме онкології.