Усова О. М. Патогістологічні та імуноморфологічні особливості стану периферичної ланки ольфакторної системи хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Дисертаційна робота присвячена актуальній науковій задачі – визначенню морфологічних особливостей ураження клітин периферичної ланки ольфакторної системи при інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 з урахуванням впливу тривалості коронавірусної хвороби (COVID-19), вікових та анамнестичних особливостей. Досліджено тканини структур периферичної ланки ольфакторної системи (ольфакторний епітелій та ольфакторні цибулини) 102 померлих з аносмією чи гіпосмією в анамнезі у гострому та ранньому постгострому періодах COVID-19, які померли у 2020-2021 рр. та мали встановлений клінічний та / або патологоанатомічний діагноз «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», підтверджений лабораторно (якісне виявлення РНК вірусу SARS-CoV-2 методом ПЛР), при чому на підготовчому етапі було виключено 7 померлих у зв’язку з наявністю супутньої патології, яка могла б бути причиною розвитку ольфакторних розладів, а решта померлих розділені за періодами COVID-19 – гострим та раннім постгострим. Таким чином, з 95 померлих було сформовано дві основних групи та групу контролю: 1 група (померлі у гострому періоді COVID-19) – 71 померлий (середній вік – 68,7 (32; 91) років, жінок – 30 (42,25 %), чоловіків – 41 (57,75 %)), яка була розподілена на чотири підгрупи залежно від тривалості гострого періоду (підгрупа А – перший тиждень гострого періоду (8 померлих), підгрупа Б – другий тиждень (23 померлих), підгрупа В – третій тиждень (28 померлих), підгрупа Г – четвертий тиждень (12 померлих)); 2 група (померлі у ранньому постгострому періоді COVID-19) – 24 померлих (середній вік – 64,54 (37; 84) років, жінок – 13 (54,17 %), чоловіків – 11 (45,83 %)); група контролю – 30 померлих (середній вік – 66,8 (42; 84) років, жінок – 13 (43,33 %), чоловіків – 17 (56,67 %)). Підгрупи обстежених були співставні за віком та статтю. Новизна дослідження та одержаних результатів. Вперше були визначені особливості стану ольфакторних рецепторних клітин та сустентакулярних клітин ольфакторного епітелію з урахуванням експресії рецепторів TuJ-1, ОМР, ACE-2, TMPRSS2 у залежності від тривалості хвороби у гострому та ранньому постгострому періодах COVID-19. Вперше була визначена необхідність використання маркера TuJ-1 одночасно з маркером ОМР у послідовних зрізах ольфакторної ділянки слизової оболонки носової порожнини для контролю правильності підрахунку кількості ольфакторних рецепторних клітин. Вперше був встановлений взаємозв’язок між кількістю ОМР-, АСЕ-2-позитивних клітин та TMPRSS2-позитивних клітин ольфакторного епітелію, а також взаємозв’язок між кількістю АСЕ-2-позитивних клітин та TMPRSS2-позитивних клітин ольфакторних цибулин у гострому та ранньому постгострому періодах COVID-19. Вперше були визначені особливості стану нейронів ольфакторних цибулин з урахуванням експресії рецепторів TuJ-1, ACE-2, TMPRSS2 у залежності від тривалості хвороби у гострому та ранньому постгострому періодах COVID-19. Вперше була доведена значущість вікових та анамнестичних особливостей у розвитку ольфакторних розладів у гострому та ранньому постгострому періодах COVID-19. Вперше була доведена значущість попередньої реструктуризації ольфакторного епітелію у розвитку ольфакторних розладів у гострому та ранньому постгострому періодах COVID-19. Вперше розроблений алгоритм імуногістохімічної діагностики патологічних змін структурних елементів периферичної ланки ольфакторної системи (ольфакторного епітелію та ольфакторних цибулин) хворих на COVID-19 з урахуванням вікових та анамнестичних особливостей. Теоретична та практична цінність роботи. Розроблений алгоритм імуногістохімічної діагностики патологічних змін структурних елементів периферичної ланки ольфакторної системи (ольфакторного епітелію та ольфакторних цибулин) хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) з урахуванням вікових та анамнестичних особливостей.