У роботі досліджено особливості лабораторного статусу хворих на COVID-19 залежно від віку, статі та наявних супутніх патологій та розроблено прогностичну модель стратифікації перебігу захворювання у пацієнтів із коронавірусною інфекцією. Встановлено, що у хворих на COVID-19 збільшення з віком (від молодого до старечого) значень D-димеру, розрахункового індексу D-димер/фібриноген (від похилого до старечого віку), а також концентрації сечовини (від молодого до старечого). Обстежувані хворі молодого віку характеризуються нижчими рівнями лактату й лактатдегідрогенази. У групі хворих із летальним завершенням перебігу COVID-19 встановлено лімфопенію, лейкоцитоз й нейтрофільоз, тромбоцитопенію, збільшення IG# та інтегральних індексів (NLR, d-NLR, IGLR×100, SII), підвищення біохімічних показників (аспартаттрансферази, лактатдегідрогенази, креатинінфосфокінази, сечовини, креатиніну, глюкози, лактату та рівня С-реактивного білка), підвищення значень показників гемостазу (D-димера, фібриногена, D-димера/фібриногену, міжнародного нормалізованого відношення, активованого часткового тромбопластинового часу, розчинних фібрин-мономерних комплексів). У пацієнтів із важким перебігом COVID-19, порівняно з легкими, зафіксовано більшу кількість паличкоядерних лейкоцитів та розчинних фібрин-мономерних комплексів, меншу концентрацію тромбоцитів та рівня d-NLR. На основі отриманих результатів доведено, що ризик смертності (прогнозування летальність-одужання) корелює з рівнем NLR (при підвищенні значень показника на умовну одиницю зростання ризику для пацієнтів у 1,42 рази) та D-dimer (у 1,02 рази при підвищенні значень показника на μg/dL). За результатами багатофакторного логістичного регресійного аналізу ризик настання летальності у хворих із COVID-19 (прогнозування летальність-одужання з важким перебігом) статистично достовірно асоціювався зі значеннями показників NLR (при підвищенні значень показника на умовну одиницю ризик зростає у 1,77 рази) та C-реактивного білка (при підвищенні значень на мг/мл ризик настання летальності збільшується у 1,02 рази). Ризик важкого перебігу захворювання (прогнозування важкий перебіг – легкий перебіг) статистично достовірно пов’язаний із кількістю паличкоядерних лейкоцитів (при збільшенні на абсолютну одиницю у 4,96 рази). Розроблена авторська модель послідовного прогнозування перебігу коронавірусної інфекції з використанням предикторів NLR, dNLR, IGLR×100, PLR, SII. Апробація демонструє, що запропонована модель є ефективним методом диференціювання алгоритму терапії у хворих на COVID-19. Одержані результати є підґрунтям для практичного використання конкретизованих лабораторних показників крові та прогностичної моделі в клініко-діагностичних лабораторіях й диференціюванні лікувального процесу хворих на COVID-19 в стаціонарі.
