Мерденов Ю. В. Адміністративно­правове забезпечення управління персоналом в органах Національної поліції України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 Право. ­ Одеський державний університет внутрішніх справ, Одеса, 2024. У дисертації проведено комплексне дослідження адміністративно-правового забезпечення управління персоналом в органах Національної поліції України. Доведено, що основна ідея концепції «управління персоналом» виглядає як системно­структурний підхід до керування ресурсами людського капіталу в організації, що полягає в поєднанні багато складових, таких як посади, підрозділи і служби, які об’єднуються єдиною метою. Кожному з елементів належить конкретна функціональна роль і взаємозв’язок з іншими елементами. Організація в цьому контексті розглядається як система зі своєю ієрархією та структурою, включаючи різні підрозділи і позиції, кожна з яких відповідає конкретним управлінським потребам. Зазначається, що ці елементи мають необхідну інфраструктуру та ресурси для ефективного виконання поставлених перед ними завдань. У світовій практиці підходи до управління персоналом реалізуються через відповідні концепції та залежать від загальнодержавної політики. Проаналізувавши сучасний стан кадрового забезпечення органів Національної поліції України, визначається, що серед основних проблем у сфері управління персоналом, які потребують невідкладного вирішення, є такі. По-­перше, невідповідність державної кадрової політики вимогам трансформаційних процесів у державі. Значна частина наявного кадрового корпусу не готова до роботи в умовах сьогодення і на перспективу. По-друге, недосконалість законодавчої бази, яка не надає процесам управління персоналом правової обґрунтованості, урегульованості та захищеності, не враховує європейські стандарти в кадровій сфері. По­третє, відсутність стратегічного плану підготовки персоналу відповідно до потреб суспільства, яке передбачає кваліфіковане здійснення прогнозування, планування, постійне оцінювання ситуації з персоналом у країні. По­четверте, слабка функціональна визначеність структур по роботі з персоналом, недостатня кваліфікація персоналу кадрових служб веде до зниження ефективності, неузгодженості підходів у кадровому менеджменті на всіх рівнях. По­-п’яте, відсутні чіткі критерії ефективності діяльності органу, на який покладено функцію роботи з персоналом. Усі вищеперераховані проблеми стосуються й кадрового забезпечення Національної поліції України і визначаються нами як окремі завдання наукового пошуку. Поняття кадрового забезпечення можна розглядати в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні це діяльність, спрямована на забезпечення органів державної влади персоналом із необхідним рівнем кваліфікації професійних та особистих якостей, здатним виконувати поставлені завдання. У вузькому розумінні кадрове забезпечення – це нормативно закріплена цілеспрямована діяльність посадових осіб спеціально уповноважених державних органів щодо процесів професійної орієнтації прогнозування і планування кадрових потреб: відбору, підготовки розстановки та вивільнення персоналу. Сутність кадрового забезпечення в Національній поліції України полягає в діяльності уповноважених суб’єктів із метою забезпечення управління, яке здійснюється в умовах воєнного стану та в повоєнний період із забезпечення прав, свобод та законних інтересів особи, шляхом наповнення організаційних структур системи публічного управління відповідними кадрами, створення в них мотивації до ефективної праці, організації їх ефективного використання, професійного та соціального розвитку, досягнення раціонального ступеня мобільності персоналу, а також їх соціального захисту. При цьому значення кадрового забезпечення в органах НПУ полягає у створенні можливості для самої держави через своїх представників (поліцейських) виконувати покладені на них функції, а також ті обов’язки, які держава несе перед людиною. Науково­методологічні підходи дослідження особливостей управління персоналом в окремих органах державної влади дає можливість запропонувати втілити технології «асесмент­центр» до вимог і умов специфіки діяльності Національної поліції України, що надасть можливість нарощування відомчого наукового потенціалу у цій галузі, передусім, з розроблення профілів ключових і компетенцій основних категорій працівників. Процедура асесмент­центру на місцях може проводитися співробітниками кадрового апарату, керівниками структурних підрозділів із профілю діяльності атестованого, психологами територіальних відділів НПУ, які пройшли спеціальну підготовку. Установлено, що під час дії режиму воєнного стану необхідно значну увагу приділити інституту наставництва, який дає можливість молодим поліцейським більш якісно й ефективно виконувати свої обов’язки, а наставникам – запропонувати особливі умови несення служби. Наставництво – робота з великою концентрацією уваги, яку небажано поєднувати з іншими видами діяльності, у цьому випадку вона буде ефективною. Задля підвищення ефективності вирішення цього питання слід застосувати досвід США...