Метою даного дослідження було підвищення ефективності
анестезіологічного забезпечення та зменшення відсотку ускладнень, при
проведенні операцій ендоскопічної біпортальної дискектомії, за рахунок
оптимізації методики спінальної анестезії.
Дослідження було побудовано на порівняльному аналізі ефективності
дексмедетомідину та фентанілу, які використовувались як ад'юванти в
поєднанні з інтратекальним введенням бупівакаїну при ендоскопічній
біпортальній дискектомії та виявиленні переваг та недоліків даних методик;
на порівняльній оцінці ефективності загальної та спінальної анестезії з
використанням ад'ювантів під час проведення ендоскопічної біпортальної
дискектомії; на вивченні ефективності спінальної анестезії з використанням
бупівакаїну в поєднанні з різними дозами дексмедетомідину як ад'юванта; та
на виявленні впливу бупівакаїну та ад'ювантів на маніфестацію рівня
прозапальних цитокінів при проведенні спинальної анестезії.
Для вирішення цих питань нами були обстежені 150 пацієнтів, яким було
проведено операції ендоскопічної біпортальної дискектомії. Середній вік
обстежених дорівнював 41,3±8,2 р., із середньою вагою 70,2±12,8 кг. Серед
пацієнтів було 105 (70%) чоловіків та 45 (30%) жінок.
На І етапі дослідження, за допомогою блокової рандомізації відповідно
до розміру вибірки, пацієнти були розподілені на наступні групи:
3
1) Група бупівакаїну (Marcaine spinal 0,5%, Astrazeneca, Cenexi, Франція)
(Гр.1);
2) Група бупівакаїну та фентанілу (Фентаніл-Фармак 0,005%, Україна)
(Гр.2).
3) Група бупівакаїну та дексмедетомідину (Дексмедітомідін ЕверФарма, Австрія) (Гр.3)
Пацієнти отримували 2,5 мл інтратекально гіпербаричного бупівакаїну
(Гр.1) або 2,5 мл інтратекально гіпербаричного бупівакаїну з 25 мкг фентанілу
(Гр.2) або 2,5 мл інтратекально гіпербаричного бупівакаїну з 5 мкг
дексмедетомідину (Гр.3).
На ІІ етапі дослідження, для порівняльної характеристики ефективності
загальної та спінальної анестезії з використанням ад'ювантів, пацієнти були
розподілені на наступні групи:
1) Група I (N=30) – загальна анестезія з використанням севофлурану та
пропофолу;
2) Група 2 (N=30) – до якої увійшли пацієнти Гр.3 з І етапу дослідження,
яким виконувалося інтратекальне введення бупівакаїну 2,5 мл + 5 мкг
дексмедетомідину.
На ІІІ етапі дослідження, для проведення порівняльної характеристики
гемодинамічних ефектів та частоти розвитку ускладнень при проведенні
спинальної анестезії з використанням бупівакаїну у поєднанні з різними
дозами дексмедетомідину як ад'юванта, пацієнти були розподілені на наступні
групи залежно від інтратекальної дози дексмедетомідину:
1) Група 1 (N=30) – інтратекальне введення бупівакаїну 2,5 мл + 2,5 мкг
дексмедетомідину;
2) Група 2 (N=30) – до якої увійшли пацієнти Гр.3 з І етапу дослідження
(інтратекальне введення бупівакаїну 2,5 мл + 5 мкг дексмедетомідину);
3) Група 3 (N=30) – інтратекальне введення бупівакаїну 2,5 мл + 10 мкг
дексмедетомідину.
4
На IV етапі дослідження для вивчення впливу ад'ювантів на експресію
прозапальних цитокінів при проведенні спинальної анестезії, у пацієнтів,
включених до І етапу нашого дослідження, вивчалися біохімічні проби крові
на предмет вмісту прозапальних цитокінів:
1) Група 1 (N=30) – інтратекальне введення бупівакаїну 2,5 мл;
2) Група 2 (N=30) – інтратекальне введення бупівакаїну 2,5 мл + 25 мкг
фентанілу;
3) Група 3 (N=30) – інтратекальне введення бупівакаїну 2,5 мл + 5 мкг
дексмедетомідину.
Під час проведених досліджень було встановлено, що у часі до початку
Bromage 3, група бупівакаїну з дексмедетомідином мала менше часу для
досягнення найвищого сенсорного рівня, ніж група бупівакаїну з фентанілом
(р=0,000023), а найвищим сенсорним рівнем у групах бупівакаїну з
дексмедетомідином і бупівакаїну з фентанілом були T6 і T5, тоді як у групі, де
використовувався тільки бупівакаїн ‒ були дерматоми T6 і T7.
Повну регресію моторного блоку (Bromage 0) було досягнуто у всіх
пацієнтів з найбільшою тривалістю в групі бупівакаїну з дексмедетомідином
(р=0,00012). Більше того, година регресії до сенсорного рівня S1 та регресії
двох сенсорних рівнів у групі бупівакаїну з дексмедетомідином була значно
більшою, ніж у інших групах (р=0,000014). У цих пацієнтів також
спостерігалася нижча інтенсивність болю через шість годин після операції, що
свідчило про найвищу тривалість післяопераційного знеболювання групи
бупівакаїну з дексмедетомідином (р=0,000010).
