Гринюкова А. В. Цитотоксична дія довголанцюгових похідних імідазазолу як потенційних протиракових агентів із селективним типом дії: in silico та in vitro дослідження

Дисертаційна робота присвячена актуальній науково-практичній проблемі цілеспрямованому пошуку, аналізу та дослідженню біологічно активних довголанцюнових похідних імідазолу та піридину як потенційних мішень-орієнтованих протиракових засобів селективного типу дії. В роботі вперше продемонстровано протираковий потенціал довголанцюгових похідних імідазолу методами in silico та in vitro як ефективних біологічно активних агентів із селективним механізмом дії щодо нейробластоми, мієлогенного лейкозу та аденокарциноми гортані людини. За отриманими in vitro результатами цитотоксичної активності досліджених похідних на моделях ліній ракових клітин нейробластоми людини (SK-N-DZ), аденокарциноми гортані людини (HEp-2) та мієлогенного лейкозу людини (K562) встановлено ряд закономірностей між протираковими властивостями досліджених похідних імідазолу та особливостями їхньої хімічної будови. Розроблені у процесі досліджень нові QSAR-моделі потенційної активності похідних імідазолію щодо нейробластоми, мієлогенного лейкозу та аденокарциноми людини високою прогнозованою здатністю розміщено на сервері ОСНЕМ є вільними для доступу науковців, які працюють в області пошуку та розробки протиракових засобів. Моделі представляються успішним інструментом для пошуку та аналізу нових протиракових агентів відповідної структури та механізму дії. Досліджено антиоксидантний ефект та токсичність сполук в умовах гострого експерименту