У дисертації розкрито основні аспекти кримінально-правової охорони адвокатської діяльності в Україні. Уперше визначено особливості та межі кримінально-правової охорони адвокатської діяльності як охоронюваної кримінальним законом соціальної цінності, детально розкрито специфіку механізму заподіяння шкоди компонентам об’єкта кримінально-правової охорони. Досліджено соціальну зумовленість криміналізації посягань на адвокатську діяльність, проаналізовано об’єктивні, суб’єктивні та кваліфікуючі ознаки кримінальних правопорушень, що посягають на адвокатську діяльність. Наведено розмежування кримінальних правопорушень, що посягають на адвокатську діяльність, від інших кримінальних правопорушень та відмежування від адміністративних правопорушень, що посягають на адвокатську діяльність. Проаналізовано сучасну законопроєктну діяльність щодо вдосконалення кримінально-правової охорони адвокатської діяльності, зокрема положення проєкту Кримінального кодексу України, що розробляє робоча група з розвитку кримінального права, створена відповідно до Указу Президента України № 584/2019 від 07 серпня 2019 р., які забезпечують кримінально-правову охорону адвокатської діяльності. Висловлено критичні зауваження щодо недоцільності криміналізації неодноразових неявок захисника, прокурора та присяжного в судові засідання за кримінальним провадженням, оскільки для боротьби із зазначеними діями доцільно застосовувати насамперед процесуальні та дисциплінарні механізми.
Підтримано законодавчу ініціативу Національної асоціації адвокатів України щодо введення до диспозиції ст. 374 КПК додаткового суб’єкта – «військовослужбовця» та посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 374, 397, 398, 399 КК в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням кримінально-правової охорони адвокатської діяльності, у якому на підставі аналізу теоретичних і практичних проблем, що виникають у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності осіб, які вчинюють посягання на здійснення адвокатської діяльності, запропоновано й аргументовано низку нових понять і положень, що мать істотне значення для поліпшення стану кримінально-правової охорони адвокатської діяльності на законодавчому та правозастосовному рівнях.
Здійснено комплексну характеристику адвокатської діяльності та визначено компоненти кримінально-правової охорони адвокатської діяльності, а саме: 1) потерпілі (адвокат; клієнт адвоката; інші фізичні або юридичні особи, які звернулися до адвоката; помічник адвоката; стажист адвоката; інша особа, яка перебуває в трудових відносинах з адвокатом; адвокатське бюро; адвокатське об’єднання; особа, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю; держава; а також інші особи, прав та інтересів яких може стосуватися здійснення адвокатської діяльності); 2) права, свободи та інтереси адвоката; інших фізичних або юридичних осіб; працівників адвоката; адвокатського бюро; адвокатського об’єднання; особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю; держави; а також інших осіб, прав та інтересів яких може стосуватися здійснення адвокатської діяльності; 3) соціальні зв’язки, що виникають між адвокатом і фізичними/ юридичними особами та/або державою, у межах яких задовольняються майнові та немайнові інтереси учасників правовідносин адвокатської діяльності, суспільні й державні інтереси; 4) нематеріалізовані і матеріалізовані блага, до яких належать якісна професійна правнича допомога; майнові і немайнові інтереси адвоката й клієнта тощо. Із цього вбачається, що зміст ознак адвокатської діяльності як охоронюваної кримінальним законом соціальної цінності зумовлене й визначається за допомогою понять «адвокат», «адвокатська діяльність» та їх ознак, що мають криміноутворювальне значення. У роботі також надано характеристику адвокатської діяльності як важливої соціальної цінності, що є невід’ємною складовою системи правосуддя в кожній демократичній країні та охороняється нормами кримінального права. Порівняння конституційних положень ряду інших держав із нормами Конституції України свідчить, що правова охорона адвокатської діяльності в Україні є значно вужчою, ніж та, що забезпечена конституційно-правовими нормами більшості європейських держав.
