У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та наукове вирішення проблеми толерантності до невизначеності як психологічного ресурсу суб’єктивного благополуччя студентської молоді в умовах посилення соціальної нестабільності й невизначеності внаслідок війни, розв’язаної рф проти України. Актуальність дослідження зумовлено посиленням в умовах сьогодення, внаслідок повномасштабної війни, розв’язаної рф проти України, таких явищ як нестабільність, непередбачуваність та невизначеність, що позначається на стані здоров’я та психологічного благополуччя різних верств населення, й молоді зокрема. В роботі виокремлено змістову інваріанту, що акумулює доробки різноманітних психологічних інтерпретацій феномену благополуччя й, як інтегральне соціально-психологічне утворення, суб’єктивне благополуччя визначено як емоційно-оцінне ставлення особи до власного життя, власної особистості, взаємостосунків з іншими людьми, що суб’єктивно виражається у задоволеності різними сторонами свого буття, життям загалом (суб’єктивне благополуччя), задоволеності собою, домінуванні позитивних емоційних станів (емоційне благополуччя як переживання щастя) та є основою для позитивного функціонування, досягнення автономії, розкриття свого потенціалу та самореалізації (психологічне благополуччя).
Зазначено, що в умовах невизначеності психологічні ресурси особистості постають своєрідними засобами трансформації сприйняття таких умов, ініціації поведінки й, відповідно відіграють ключову роль в їх опануванні та підтриманні психологічного здоров’я та благополуччя. Толерантність до невизначеності цьому контексті представлено як одну з ключових категорій. На основі узагальнення результатів теоретичного розгляду проблеми розроблено теоретичну модель впливу толерантності до невизначеності на суб’єктивне благополуччя молоді, за якою толерантність до невизначеності як багатогранне явище охоплює різноманітне ставлення до невизначеності – від негативного – інтолерантного, до позитивного – толерантного, розглядається як властивість особистості на основі оцінок – від позитивних до негативних та осмислення невизначеності – як множинності можливостей чи загрози; емоційно (позитивно, нейтрально чи негативно) сприймати та поведінково реагувати на неї – уникати невизначеної ситуації чи змінювати її, що певним чином (негативно чи позитивно) позначатиметься на суб’єктивному благополуччі як інтегральному соціально-психологічному утворенні.
Емпіричне дослідження здійснювалося через системну реалізацію низки взаємопов’язаних завдань в рамках концептуально і логічно узгоджених дослідницьких блоків, з різним рівнем складності вирішуваних завдань та способами отримання емпіричних даних. У дослідженні брали участь 576 осіб, студентська молодь, яка здобуває ступінь освіти бакалавр та магістр в закладах вищої освіти різних міст України: Львів, Луцьк, Рівне, Чернівці, Ужгород; Чернігів, Суми, Глухів, Дніпро, Запоріжжя, Київ. Опитування проведено у березні-травні 2023 року з використанням google-інструментів.
На підставі результатів емпіричного дослідження визначено характеристики толерантності до невизначеності, які детермінують, тобто здійснюють найбільший вплив на суб’єктивне благополуччя студентської молоді та емпірично підтверджено толерантність до невизначеності в якості психологічного ресурсу суб’єктивного благополуччя студентської молоді. Сутність толерантності до невизначеності як психологічного ресурсу суб’єктивного благополуччя студентської молоді полягає у здатності та вмінні молоді ефективно діяти та ухвалювати рішення в умовах неповної або суперечливої інформації; у схильності переживати позитивні емоції у невизначених, непередбачуваних, неструктурованих та неоднозначних ситуаціях, сприймати їх не як загрозу, а як такі, що кидають виклик, як можливість власної здійсненності, що уможливлює проактивне реагування в ситуаціях невизначеності.
Ключові слова: суб’єктивне, психологічне, емоційне благополуччя, здоров’я, невизначеність, толерантність до невизначеності, ресурси, подолання, поведінкові стратегії, рефлексія, ціннісна детермінація, визначеність політичної, економічної сфер життя, настановлення, потенціал розвитку, емоційна стійкість, компетентність, молодь, освітнє середовище, психологічна підтримка, війна.
