У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішено нове наукове
завдання, яке полягає у визначенні сутності адміністративно-правового
регулювання захисту прав споживачів у сфері реклами.
Визначено поняття адміністративно-правових засад захисту прав
споживачів у сфері реклами. Під адміністративно-правовими засадами слід
розуміти сукупність керівних начал (характеристик), засобів, способів,
закріплених у нормах адміністративного права, спрямованих на відновлення та
захист порушених прав споживачів як суб’єктів правовідносин у сфері реклами,
що потребують урегулювання та вирішення уповноваженими на те
контролюючими органами та посадовими особами за допомогою
адміністративно-правових засобів.
Виокремлено адміністративно-правові засоби захисту прав споживачів
реклами. Під адміністративно-правовими засобами захисту прав споживачів
реклами пропонується розглядати сукупність взаємопов’язаних актів
управлінської діяльності органів державної влади та відповідних контролюючих
органів, на які покладено функції контролю, захисту та дотримання
законодавства у сфері захисту прав споживачів реклами та притягнення
порушників до відповідальності, встановленої законом.
Окреслено поняття та класифікацію правового регулювання у сфері
захисту прав споживачів реклами. Під правовим регулюванням інституту захисту
прав споживачів реклами слід розуміти сукупність встановлених державою юридичних норм і засобів, закріплених у нормативно-правових актах, за
допомгою яких уповноважені на те суб’єкти права можуть здійснювати
юридичний вплив на суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів
реклами для вирішення юридично значимих питань. Правове регулювання у
сфері захисту прав споживачів реклами необхідно розглядити як систему джерел
нормативно-правових актів, які тією чи іншою мірою мають відношення до
споживачів у сфері реклами та їх захисту.
Віднесено до особливостей правового регулювання у сфері захисту прав
споживачів реклами те, що їх необхідно розглядити як систему джерел
нормативно-правових актів, які тією чи іншою мірою мають відношення до
споживачів у сфері реклами та їх захисту. Умовно джерела правового
регулювання у сфері захисту прав споживачів реклами можна розподілити на три
групи. Перша група законодавчих актів регулює відносини, в яких споживач
виступає як безпосередній учасник. Другу групу споживчого законодавства
складають нормативні акти, що регулюють відносини, в яких споживач не бере
безпосередньої участі. До третьої групи споживчого законодавства відносимо
закони та нормативні акти, що регулюють засоби та механізми забезпечення прав
споживачів.
Виділено види суб’єктів владних повноважень у правовідносинах захисту
прав споживачів реклами. До суб’єктів владних повноважень у правовідносинах
захисту прав споживачів реклами належать: Кабінет Міністрів України,
Держпродспоживслужба (Державна служба України з питань безпечності
харчових продуктів та захисту споживачів), Антимонопольний комітет України
органи місцевого самоврядування. Проте у ході дослідження виявлено, що
основним центральним органом виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує
державну політику у галузі захисту прав споживачів, зокрема у сфері реклами ,є
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту
споживачів.
Запропоновано розкрити зміст поняття «скарга споживача». Під скаргою
споживача у сфері реклами автор пропонує розуміти письмове або електронне
звернення споживача до державних органів, наділених владними
повноваженнями у сфері захисту прав споживачів реклами або інших публічних
організацій, з вимогою про поновлення порушених прав споживачів реклами та
захисту їхніх законних інтересів.
Розкрито особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів
владних повноважень щодо подання скарг споживачів реклами. Встановлено, що
в нормативно-правових актах з питань оскарження діяльності субєкта владних
повноважень у сфері захисту прав споживачів реклами є можливість оскаржити
незаконне рішення або бездільність органу, що здійснював заходи захисту прав
споживачів у сфері реклами.
Охарактеризовано вимоги до подання скарг споживачів у сфері реклами.
Скарга споживача повинна подаватися у письмовому вигляді та містити такі
відомості: ПІБ, місце проживання, серію та номер паспорта або іншого
документа, що посвідчує особу, а також дані про товар, при продажі якого були
порушені права споживача, контактні телефони. Спеціалісти
Держпродспоживслужби не мають права розголошувати особисті дані
споживачів. Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням
дати. На вимогу Держпродспоживслужби в тексті скарги споживач має вказати
юридичну особу, юридичну та фактичну адресу суб’єкта господарювання. Без
зазначення цієї інформації скаргу не задовільнять.
Виокремлено підстави для притягнення до юридичної відповідальності за
правопорушення у сфері захисту прав споживачів реклами.
