Дисертація присвячена дослідженню лінгвокультурологічного аспекту зоофраземних одиниць в англійській та українській мовах, що є певним унеском у подальше поглиблене вивчення національно-культурної специфіки зоовисловів.
Під фразеологізмом із компонентом-зоономеном розуміємо стійкі мовні одиниці, до складу яких входять назви диких і свійських тварин, птахів, рептилій, риб, комах.
Дослідження зоофразем англійської та української мов передбачає розгляд таких назрілих проблем: 1) у чому полягають найбільш суттєві подібності й відмінності між зіставлюваними зоофраземами; 2) чи вони виявляються в основних рисах двох зазначених вище мов; 3) у чому полягає внутрішньомовна та екстралінгвальна специфіка зоофразем.
Актуальність теми роботи зумовлена тим, що комплексне співвіднесення англійських і українських зоофразем ще донині не стало об’єктом системного лінгвокультурологічного дослідження; різним ступенем стабільності, доцільності та значущості спілкування людини за допомогою висловів, до складу яких уходять компоненти номінації на позначення тварин, птахів, комах, риб і рептилій як різних за своїм характером зоотипів; потребою ширшого застосування сучасних наукових парадигм у зоокомпаративних фраземних студіях, до яких насамперед належать лінгвокультурологічна й когнітивна.
Методологічною основою дослідження є науково обґрунтований підхід до визнання нерозривного зв’язку мови й національної культури, репрезентований у вигляді різновиду мовленнєво-мисленнєвої діяльності, що охоплює різні сфери суспільного й особистого життя людини.
Для виконання поставлених у роботі завдань використано такі основні методи і прийоми дослідження конкретного емпіричного матеріалу: застосований лінгвістичний аналіз; порівняльно-зіставний метод; компонентний і когнітивний аналіз семного складу досліджуваних одиниць; метод фраземної ідентифікації й опису; лінгвокультурологічний аналіз для словесного зображення етнозумовленої зоофраземної картини світу та застосування методики когнітивно-прагматичної інтерпретації різних концептів; концептуальний аналіз ключового зоосемного компонента фразем; прийоми контрастивного аналізу.
Матеріалом дослідження слугує корпус зоофразем, відібраних методом суцільної вибірки із тлумачних і фразеологічних словників, енциклопедичних та інших довідникових джерел, повідомлень преси, творів художньої літератури й біблійних текстів, що охоплює понад 5 000 англійськомовних і такої ж кількості українськомовних одиниць.
Наукова новизна дисертації визначається тим, що в ній уперше започатковано мікросистемне компаративне вивчення англійської та української зоофраземіки; закладено основи новітнього підходу до з’ясування етнокультурних територіально окреслених особливостей зоофраземної номінації; з’ясовано когнітивні механізми ціннісних орієнтацій, характерних для представників фауністичного, орнітологічного, ентомологічного та рептильного зоотипів; із позицій сучасних парадигм лінгвоконцептуальних досліджень розкрито зміст, обсяг та функції поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного складників зооконцепту.
Теоретичне значення дисертації визначається внеском у розвиток сучасної теорії компаративної зоофраземіки, що базується на отриманні цілком нових даних про формування етнокультурної специфіки зіставлюваних мов і започаткування їх вивчення з позицій репрезентації ними зоофраземних картин світу.
Практична цінність дослідження полягає в тому, що описані в ньому нові факти і явища лінгвокультурологічного спрямування можуть бути використані у процесі подальшого наукового вивчення проблем компаративістики, етнолінгвістики, психолінгвістики, лінгвокультурології, пареміології та крилатології. Здобуті в роботі відомості про семантично невиразні та приховані ознаки, закріплені за різномовними зоофраземами, важливі також для вичерпного, логічно правильного й адекватного викладу змісту статей у словниках і довідниках. Систематизована внаслідок проведеного дослідження інформація може бути використана для оновлення, розширення та уточнення змісту університетських нормативних дисциплін, курсів за вибором, спецсемінарів, написання підручників, посібників та розмовників лінгводидактичного спрямування.
Емпіричні дані й висновки дисертації можна також використати в методиці викладання англійської та української мов, на лекціях і практичних заняттях із зоофраземіки й перекладознавства.
Ключові слова: зоофразема, зоономен, компаративна зоофраземіка, зоофраземна картина світу, національно-культурний, лінгвокультурологічний, порівняльно-зіставний аспекти.
