У дисертації сформовано цілісне уявлення про основні тенденції
краєзнавчих процесів у наративній рецепції районної друкованої періодики
Тернопільщини початку ХХІ ст., проведено комплексний аналіз її
організаційних засад, проблемно-тематичного та жанрового спрямування,
особливостей краєзнавчої наповненості у контексті функціонування
регіональних видань України. Наголошено, що регіональна преса є унікальним
масовокомунікаційним і соціокультурним феноменом, посідає важливе місце в
духовному, громадсько-політичному, історичному та культурному житті
України. Районна періодика як один із її сегментів належить до інформаційних
джерел, які сьогодні набувають особливого значення і потребують усебічного
вивчення.
У роботі теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено
функціонування та жанрово-тематичну специфіку краєзнавчого наративу
районної періодики Тернопільщини початку ХХІ ст.: окреслено основні
науково-методологічні проблеми, схарактеризовано поняттєво-категоріальний
апарат і проінтерпретовано поняття «краєзнавчий наратив», встановлено
кореляцію між особливостями краєзнавчих матеріалів на сторінках районної
періодики Тернопільщини і знаковими суспільно-політичними подіями в
Україні, визначено етапи її становлення та досвід у медіації краєзнавчого
контенту, виокремлено й проаналізовано краєзнавчі наративи, з’ясовано їх
жанрову своєрідність, виявлено особливості рубрикації та персоналізації
краєзнавчих публікацій, окреслено їх проблемно-тематичне наповнення.
Емпіричну базу дослідження становлять 14 169 номерів районних газет
Тернопільської області («Бережанське віче», «Галицький вісник», «Нова доба»,
«Вісник Надзбруччя», «Колос», «Народне слово», «Зборівська дзвіниця»,
«Вільне слово», «Діалог», «Голос Лановеччини», «Вісті Придністровʼя», «Гомін
волі», «Земля Підгаєцька», «Воля», «Подільське слово», «Голос народу»,
«Новини Шумщини»), які вийшли впродовж 2000‒2015 рр. Виокремлено із
загального масиву публікації на краєзнавчу тематику, досліджено їх наративну
специфіку, а також сформульовано основні тематичні категорії досліджуваної
групи та жанрові форми їх реалізації.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і
завдання роботи, сформульовано об’єкт та предмет дослідження, зазначено
наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження
краєзнавчого наративу у контексті соціальних комунікацій» проаналізовано
стан наукової розробленості проблеми, її джерельну базу і теоретикометодологічні засади дослідження.
У підрозділі «Районна преса як обʼєкт наукового вивчення»
проаналізовано журналістикознавчі праці, присвячені районній пресі,
систематизовано інші джерела, пов’язані з історією наукового вивчення
районної преси, а також узагальнювальні дослідження з історії
журналістикознавства України, праці вітчизняних і зарубіжних науковців про
значення місцевих масмедіа в контексті інших ЗМІ, монографічні та
дисертаційні студії з історії періодики, дослідження про діяльність українських
друкованих видань на теренах галицького краю.
У результаті історіографічного аналізу, викладеного у підрозділі
«Теоретико-методологічні аспекти дослідження», визначено розуміння,
смислове поле значень, місце та роль поняття «наратив» у системі соціальних
комунікацій і журналістики. Вказано, що наратив ‒ це текстова актуалізація
історії, що включає три базові виміри: семантичний (історія), ментальний
(репрезентація світу історії) і дискурсивний (форма і стиль комунікації). На
основі праць сучасних зарубіжних та вітчизняних науковців уточнено його
контекстуальну спорідненість із поняттями «розповідь», «історія», «дискурс»,
«інтерпретація», «сюжет».
З’ясовано, що ключовим терміном понятійно-категоріальної парадигми
краєзнавчого медіанаративу є краєзнавчий контент, який виявляється у звʼязку
між минулим, теперішнім і майбутнім. Визначено, що краєзнавчий контент – це
тематично-змістове наповнення певного локального тексту, яке передбачає
репрезентацію інформації різних напрямків: історії, географії, літератури,
археології, етнографії, культури тощо.
У підрозділі «Медійна репрезентація краєзнавства» проаналізовано
спеціалізовані видання, діяльність організацій та установ, які посприяли
медійній репрезентації краєзнавства на сторінках районної преси області.
Встановлено, що результати їх діяльності виявилися у виданні ґрунтовних
історико-краєзнавчих праць, які тією чи іншою мірою демонструють
громадсько-політичні, наукові та медійні витоки краєзнавчих досліджень
тернопільського краю.
