Бут К.О. «Медіареальність як складник протестних рухів». Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 «Журналістика». Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2024. У дисертації простежено роль медіареальності як невід’ємної частини протестних рухів. Досліджені не тільки теоретичні аспекти вивчення медіареальності у XX столітті та найсучасніші здобутки та тенденції щодо цієї тематики наукового інтересу, але й окреслена роль медіареальності загалом у процесі історичного розвитку суспільства, зокрема, українського після відновлення Незалежності. Разом з тим, у роботі визначені інструменти, за допомогою яких може відбуватися конструювання медіареальності навколо подій протестних рухів. Це дослідження також приділяє увагу проблемам формування хибної медіреальності навколо протестних рухів. Зокрема, розглянуті поняття маніпуляцій й оманливого впливу у контексті подання інформації про протестні рухи, а також продемонстровані випадки порушення журналістських стандартів при висвітленні протестної тематики у медіа. Окрім цього, за результатами теоретичного й емпіричного досліджень було розроблено гайд, що включав рекомендації щодо роботи журналістів/ок з темою рухів за зміни. Гайд містив інформацію про правила фізичної та цифрової безпеки журналістів/ок, журналістські стандарти (зокрема, ті, які можуть бути взаємовиключними та/або дискусійними), професійну етику та чутливість при висвітленні потенційно тригерної інформації, а також – про нестандартні підходи до тематики рухів за зміни. Актуальність теми дослідження. Протестні рухи є важливою частиною функціонування громадянського суспільства, яке, у свою чергу, не може відбуватися без публічного розголосу та залучення додаткової аудиторії. Саме завдяки співпраці з медіа протестні рухи можуть набувати масштабу та суспільного резонансу, привертати увагу спільноти до ідей, які вони прагнуть поширювати, й ефективніше комунікувати з опозиційною стороною. Висвітлюючи протестні рухи, засоби масової інформації можуть або підсилити малопредставлені групи та дати їм голос, або ж навпаки – дискредитувати чи іронізувати над тими або іншими протестами. І хоча одним із базових стандартів журналістики є об’єктивність, насправді ж, досягти повністю об’єктивного погляду, особливо на суспільно важливі події, які зачіпають інтереси однієї чи декілька соціальних груп, майже неможливо. Адже ретранслюючи інформацію з місця подій, рамкуючи її за допомогою власного авторського рішення, опитуючи певних людей і формуючи висновки з огляду на свій досвід та смаки, журналіст/ка не може залишити матеріал без “побічного ефекту” креативної діяльності – створення медіареальності навколо події, про яку він/вона пише. Саме тому медіареальність як складник протестного руху має значний потенціал впливу на аудиторію та формування громадської думки. Враховуючи масштаби потенційного впливу на розвиток українського суспільства, особливо в умовах вразливості до інформаційної війни та ворожих “вкидів”, важливо вже зараз аналізувати специфіку цього явища, розуміти інструменти, за допомогою яких медійники/ці конструюють медійну реальність, та способи й передумови етичного подання інформації про рухи за зміни. Об’єктом дисертаційного дослідження є: випуски газет: «Дзеркало тижня», «День», «Факты»; інформаційного агентства «УНІАН» та міжнародних видань: «Le Monde Diplomatique», «Der Spiegel» і «КоммерсантЪ» (хронологічні рамки: 18-30 листопада та 1-8, 19-31 грудня 2013 року, а також за 1-7, 19-31 січня та 1-9, 17-28 лютого 2014 року); матеріали Пулітцерівської премії (за 1995-2024 роки), а також матеріали, відзначені премією “Честь професії” (за 2014-2023 роки). Предмет дисертаційного дослідження – роль, місце й інструменти конструювання медійної реальності щодо подій протестних рухів (на прикладі матеріалів вищезгаданих засобів масової інформації). Мета цього дослідження – з’ясувати роль і місце медіареальності у соціо-комунікаційних процесах, зокрема, у рухах за зміни, виокремити інструментарій конструювання медійної реальності щодо подій протестних рухів. Окрім цього, за результатами дослідження, сформувати практичний гайд для журналістів-початківців щодо основних рекомендацій для висвітлення протестної тематики у медіа. Наукова увага до медіареальності пояснюється активним розвитком соціо-комунікаційних технологій і рівнем впливу, який медіа створюють на поведінку як окремого індивіда, так і суспільства загалом. Активне дослідження реальності медіа як реальності другого порядку почалося ще у XX столітті, однак, свого найбільшого розвитку зазнає саме у сучасній науці. Наш науковий інтерес до медіареальності як складника протестних рухів зумовлений впливом на формування громадської думки, а також тим, як медіа можуть або підсилити ключові меседжі рухів за зміни, так і дискредитувати ці процеси або їх учасників. Вважаємо роль медіа у демократичних процесах і розбудові громадянського суспільства такою, що потребує…
