Дисертаційне дослідження присвячене комплексному теоретико-емпіричному вивченню психологічного благополуччя жінок з раком молочної залози (РМЗ), що є найпоширенішим типом онкологічних захворювань серед жінок у всьому світі. У роботі досліджено психологічні аспекти життя онкопацієнтів з РМЗ, зокрема емоційний стан, рівень стресу, депресії та тривоги, а також вплив цих чинників на загальний рівень психологічного благополуччя. Особлива увага приділяється таким факторам, як соціальна підтримка, адаптація до хвороби, використання копінгових стратегій, а також впливу фінансового стану на можливості лікування та якість життя пацієнток. Розглянуто взаємозв'язок між емоційними, соціальними та фізичними аспектами благополуччя і проаналізовано, як ці фактори змінюються на різних етапах лікувального процесу.
У дослідженні визначено, що онкопацієнтки з РМЗ зазнають значного емоційного та психологічного тиску через діагностику і лікування. Виявлено, що процес лікування, особливо ад’ювантна терапія (хіміотерапія, радіотерапія тощо), призводить не лише до фізичних побічних ефектів, але також суттєво впливає на психологічний стан пацієнтів, зокрема на рівень тривоги та депресії. Такі симптоми часто супроводжуються страхом рецидиву, соціальним відчуженням та зниженням самооцінки.
Теоретична частина роботи розглядає дві ключові парадигми психологічного благополуччя: гедоністичну та евдемонічну. У роботі проаналізовано сучасні інтегровані підходи до розуміння психологічного благополуччя, що поєднують ці дві концепції, та їхній вплив на онкопацієнток з РМЗ.
На основі теоретичних висновків було створено модель психологічного благополуччя жінок з РМЗ, яка враховує вплив трьох основних груп факторів: адаптації до хвороби, емоційного стану та соціальної підтримки. Особливу увагу приділено аналізу впливу емоційних станів, таких як тривога і депресія, які суттєво погіршують психологічний стан пацієнток, а також значущості соціальної підтримки, яка відіграє ключову роль у процесі адаптації до захворювання.
В рамках емпіричного дослідження було проведено комплексну оцінку психологічного благополуччя онкопацієнток з РМЗ на різних етапах лікувального процесу. Вибірка складалася з 144 жінок, які проходили лікування РМЗ на різних стадіях. Для оцінки благополуччя було використано кілька психодіагностичних інструментів, зокрема «Опитувальник якості життя онкопацієнтів» (EORTC QLQ–30), що дозволяє оцінити фізичні, емоційні та соціальні аспекти благополуччя, «Шкала загального індексу психологічного благополуччя» (PGWBI) для визначення загального рівня благополуччя, «Шкала емоційних станів» (PANAS) для вимірювання позитивних і негативних емоцій, «Госпітальна шкала тривоги та депресії» (HADS) для оцінки емоційного стану, а також «Багатовимірна шкала оцінки соціальної підтримки» (MSPSS) для визначення рівня підтримки з боку соціального оточення.
Результати дослідження свідчать, що рівень психологічного благополуччя онкопацієнток з раком молочної залози значно залежить від соціо-демографічних характеристик, зокрема фінансового стану та наявності психічних розладів.
Окрім того, було виявлено, що адаптація до хвороби, емоційний стан та соціальна підтримка є ключовими факторами, що впливають на загальний індекс благополуччя.
Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягяють у комплексному теоретико-емпіричному дослідженні психологічного благополуччя жінок з раком молочної залози, яке охоплює ключові аспекти емоційного, соціального та психічного стану пацієнток. Вперше розроблено й апробовано емпіричну модель психологічного благополуччя онкопацієнток, яка враховує вплив таких факторів, як адаптація до хвороби, емоційний стан та соціальна підтримка.
Також у дослідженні встановлено значущі взаємозв'язки між соціо-демографічними характеристиками, рівнем фінансового забезпечення та психологічним станом пацієнток, що дозволяє більш точно передбачати рівень благополуччя залежно від цих факторів.
Практичне значення роботи полягає у впровадженні розробленої емпіричної моделі психологічного благополуччя онкопацієнток з раком молочної залози, що може бути використана у клінічній практиці для оцінки психологічного стану пацієнток на різних етапах лікування. На основі отриманих результатів можливе створення індивідуальних психотерапевтичних програм, спрямованих на покращення емоційного стану, підвищення адаптаційних можливостей та забезпечення належного рівня соціальної підтримки.
Ключові слова: психологічне благополуччя, онкозахворювання, психосоматика, психодіагностика, тривога, депресивний розлад, особистість, якість життя, фрустрація, психокорекція, психологічна допомога, адаптація, самооцінка жінки, психотерапія, пацієнт.
