Мусулевська В.В. «Діагностика та диференційоване хірургічне лікування менінгіом горбка турецького сідла»
Серед пухлин передньої черепної ямки менінгіоми горбка турецького сідла (МГТС) становлять близько 25 %. Розташування поруч з важливими нервово-судинними структурами і залучення останніх в пухлинний процес ускладнюють діагностичний та лікувальний процес. Оскільки менінгіоми є переважно доброякісними пухлинами з повільним ростом, діагностика даної патології відбувається з виникненням зорових розладів. Лікування МГТС спрямоване на радикальне видалення пухлини зі збереженням анатомічної цілісності оточуючих структур і функціонального статусу пацієнта, який в даному випадку визначається переважно офтальмологічною симптоматикою. Альтернативи хірургічному видаленню менінгіом вказаної локалізації на даний момент не існує. З сучасних методів хірургічного лікування використовують наступні: транскраніальний “агресивний” підхід, ендоскопічний ендоназальний підхід, транскраніальний мінімально інвазивний підхід (з ендоскопічною асистенцією). Вибір методу втручання є контраверсійним питанням, оскільки є велика кількість факторів, що впливають на прийняття рішення. Поява та розвиток ендоскопічних технологій забезпечили можливість видалення МГТС мінімально інвазивним ендоназальним методом, що скорочує час перебування пацієнта в стаціонарі та забезпечує кращий косметичний ефект. Однак, показання як до ендоназальних ендоскопічних, так і для мінімально інвазивних транскраніальних втручань є обмеженими і вимагають всебічної доопераційної діагностики. Це підтверджує актуальність теми дослідження, оскільки воно присвячене встановленню показань та протипоказань до різних доступів до МГТС, виконанню диференційно-діагностичних обстежень з проведенням віртуального тривимірного моделювання на етапі доопераційної підготовки, методам хірургічного видалення МГТС з використанням сучасних ендоскопічних технологій та поєднанню їх з «традиційними» хірургічними підходами.
Дисертаційне дослідження ґрунтується на аналізі даних ретроспективної серії з 91 спостереження зі встановленим діагнозом «Менінгіома горбка турецького сідла», які перебували на лікуванні у ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова НАМН України» з грудня 2013 року до листопада 2023 року.
Основними клінічними проявами були: головний біль та зорові розлади у вигляді зниження гостроти зору та випадіння полів зору. Зорові порушення були діагностовані у 100 % спостережень.
На етапі підготовки до хірургічного втручання було проведено клініко-інструментальні, нейровізуалізуючі методи дослідження, офтальмологічне та ендокринологічне обстеження. Проводилось також тривимірне моделювання для створення віртуальної моделі пухлини з урахуванням співвідношення між пухлиною, нейроваскулярними структурами та залученою у процес кісткою. На основі цих досліджень було проведено оцінку інвазії пухлини у канал зорового нерва, латералізації пухлини, вираженості гіперостозу, залученості у процес судинних структур і визначено оптимальний хірургічний метод видалення МГТС.
Модифікований фронтотемпороорбітозигоматичний та птеріональний доступи, було використано у 45 випадках (49,4 %), мінімально інвазивні транскраніальні – у 19 пацієнтів (20,9 %), частка ендоскопічних ендоназальних доступів до МГТС становить 29,7 % (27 спостережень). При цьому інвазію в канал зорового нерва було діагностовано у 100 % хворих, яким було обрано агресивний транскраніальний доступ, у 63,2 % (12 пацієнтів), яким проведено мінімально інвазивний доступ та у 40,7 % (11 спостережень), оперованих ендоскопічним ендоназальним доступом.
Покращення зорової функції було досягнуто у 32 хворих (72,7 %) після проведення агресивного транскраніального доступу, у 17 хворих (89,5 %) після мінімального інвазивного видалення і у 100 % (27 спостереженнях) після ендоскопічного ендоназального видалення. Погіршення зору – у 6 (13,6 %), 1 (5,3 %) у першій та другій групі відповідно, у третій групі наростання офтальмологічних порушень у післяопераційному періоді виявлено не було.
Тотального видалення (Simpson I та II) було досягнуто у 86 пацієнтів (94,5 %), субтотального (Simpson III та IV) було досягнуто у 5 пацієнтів (5,5 %). Катамнез становив від 12 до 118 місяців.
Ключові слова: менінгіоми, горбок турецького сідла, ендоскопія, мікрохірургія, пухлини головного мозку, хірургічне лікування, об’єм пухлини, загальна резекція, новоутворення, нейрохірургічні втручання, неврологічні ускладнення, магнітно-резонансна томографія, ускладнення, прогноз, лікування.
