У дисертації уперше в українській правовій науці здійснено комплексне дослідження кримінально-правової спадщини М. П. Чубинського, що знайшла свої яскраве втілення та загальну прихильність у наукових працях його тогочасних прибічників і наступних поколінь послідовників.
За результатами проведеного дослідження обґрунтовано, сформульовано та запропоновано ряд нових теоретичних положень і висновків, що виносяться на публічний захист дисертації, зокрема, уперше досліджено життєву біографію, встановлено особливості формування та розвитку особистості М. П. Чубинського (1871–1943 рр.) та запропоновано умовну періодизацію громадської, державної, політичної, наукової та науково-педагогічної діяльності вченого на три визначальні періоди:
I період (період «формування» особистості) (з 1871 по 1889 рр.):
– бориспільський та початковий київський (гімназистський) етапи в житті М. П. Чубинського. У даний період почалося становлення особистості майбутнього науковця, отримання ним вдома початкової освіти та середньої освіти в гімназіях;
II період («підготовчий» період становлення науковця) (з 1889 по 1902 рр.):
– перший київський, перший ярославльський та початковий перший харківський етапи в житті М. П. Чубинського. Період, коли вже сформовані в М. П. Чубинського навички, загальнотеоретичні знання дали істотний поштовх для успішного здобуття вищої юридичної освіти, поклали початок для проведення досліджень окремих питань загальної частини кримінального права. Як представник соціологічної школи (напряму) в науці кримінального права, М. П. Чубинський дослідив законодавчий кримінально-правовий матеріал, звів його до форми єдиної системи, а також здійснив аналіз причин і умов, що впливають на виникнення, розвиток і зміни в злочинності. Вчений підготував публікації про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність, мотив кримінального правопорушення, генезу в керівних вченнях, ідеях, поглядах і концепціях представників класичної та соціологічної наукових шкіл (напрямів) окремих положень про предмет, зміст науки кримінального права, зокрема: «Зворотна дія кримінального закону» (1896 р.), «Загальна характеристика нових учень у кримінальному праві» (1898 р.), «Мотив злочинної діяльності та його значення в кримінальному праві» (1900 р.) та «Наука кримінального права та її складові елементи» (1902 р.);
III період (період «реалізації» науковцем свого потенціалу та міжнародного визнання) (з 1903 по 1943 рр.):
– перший харківський, другий ярославльський, перший петроградський (петербурзький), юр’ївський (дерптський, тартуський), другий петроградський (петербурзький), московський, другий київський та емігрантський (донський, белградський і суботицький – югославський) етапи в житті М. П. Чубинського – період здійснення фундаментальних досліджень у сфері кримінальної політики, як галузі кримінально-правової науки. Наукова діяльність М. П. Чубинського в цей період принесла йому загальноєвропейське визнання, а кримінально-правова спадщина вченого не втратила своєї актуальності й на теперішній час. Вченим у цей період були підготовлені фундаментальні праці, зокрема: «Нариси кримінальної політики. Поняття, історія й основні проблеми кримінальної політики як складового елементу науки кримінального права» (1905 р.), «Курс кримінальної політики» (1909 р. та 1912 р.), «Науково-практичний коментар до нового Кримінального уложення Югославії» (1930 р.), «Науково-практичний коментар до нового Судового Кримінального уложення Югославії» (1933 р.) та «Кримінальна політика: поняття, зміст та ставлення до науки кримінального права» (1937 р.).
У дисертації проаналізовано та наведено аргументи щодо фундаментального внеску кримінально-правової спадщини М. П. Чубинського для дослідження окремих питань українського й зарубіжного кримінального права та законодавства, насамперед, науки кримінального права, кримінально-правової політики, зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі й мотиву кримінального правопорушення, та окреслено перспективи їх подальшої наукової розробки.
Окрім того, у дисертації дістали подальший розвиток вчення, ідеї, погляди та концепції українських та зарубіжних представників класичної, соціологічної та сучасної шкіл (напрямів) у кримінально-правовій науці щодо визначення поняття та встановлення змісту науки кримінального права, наукової категорії кримінально-правової політики, законодавчих категорій зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі та мотиву кримінального правопорушення.
