Травматичнi пошкодження зубiв є серйозною проблемою стоматологiчного здоров’я у свiтi серед дiтей та дорослих. Незважаючи на те, що ротова порожнина складає лише 1% вiд загальної площi тiла, частка травм цiєї зони становить 4,5% усiх тiлесних ушкоджень. Згiдно зi статистикою, близько третини дiтей iз молочними зубами та п'ята частина дорослих стикаються з травмами зубiв, причому 85% звернень до стоматологiв з приводу травм ротової порожнини стосуються саме зубiв. Найпоширенiшими видами ушкоджень є переломи коронкових частин, авульсiї та неповні вивихи зубiв.
Особливо актуальним є питання розвитку хронiчних ускладнень пiсля травматичних пошкоджень зубiв, серед яких найчастiше зустрiчаються анкiлотична резорбцiя, запальна резорбцiя кореня та некроз пульпи. Вiдсутнiсть унiфiкованих протоколiв лiкування та достовiрних методiв прогнозування ускладнень залишається серйозною проблемою, що вимагає додаткової уваги вiд наукової спiльноти.
Розумiння клiтинно-молекулярних механiзмiв, якi беруть участь у процесi загоєння, є важливим для розробки ефективних стратегiй лiкування. Особливу увагу привертає система рецептора активатора ядерного фактора κB (RANK) та його лiганда (RANKL), що регулює ремоделювання кiсткової тканини. У ротовiй порожнинi система цитокінів RANK/RANKL/OPG контролює прорiзування зубiв, резорбцiю коренiв та одонтокластогенез. Дисбаланс у цiй системi може спричинити розвиток патологiчних станiв, таких як пародонтит i патологiчна резорбцiя коренiв.
Нещодавнi дослiдження свiдчать, що активацiя остеокластiв у ротовiй порожнинi вiдбувається переважно внаслiдок запальних процесiв, якi супроводжують карiєс, ортодонтичне перемiщення зубiв та дентальнi травми. Це вказує на можливу ключову роль цитокінової вісі RANK/RANKL/OPG у вiдновленнi пiсля травм зубiв. Однак дослiдження стану цiєї системи за рiзних типiв травм залишаються недостатнiми.
Швидке звернення за стоматологiчною допомогою є вирiшальним фактором для збереження зуба та попередження ускладнень. Раннє втручання знижує ризик розвитку некрозу пульпи, запальних процесiв та патологiчного руйнування кореня. Своєчасна дiагностика та лiкування дозволяють уникнути складних процедур, скоротити тривалiсть терапiї та знизити її вартiсть.
Також важливим є забезпечення належного гiгiєнiчного догляду за ротовою порожниною пiсля травм, оскiльки накопичення зубної бiоплiвки може призвести до розвитку вторинних ускладнень. Одним iз ключових етапiв лiкування є iммобiлiзацiя ушкоджених зубiв шляхом шинування. Проте успiх цiєї процедури залежить вiд ретельного дотримання гiгiєни в зонi шинування, що потребує iндивiдуальних рекомендацiй та регулярного контролю.
Незважаючи на наявнiсть мiжнародних протоколiв, зокрема рекомендацiй IADT та Стандартів медичної допомоги «Дентоальвеолярна травма», в Українi їх впровадження залишається обмеженим. Ефективним способом профiлактики ускладнень є iнформування населення. У розвинених країнах активно поширюються доступнi матерiали та мобiльнi додатки, як Tooth SOS, якi надають покроковi iнструкцiї для дiй у разi травми зубiв.
Пiдвищення обiзнаностi дiтей, батькiв та медичних працiвникiв щодо важливостi швидкого звернення за допомогою є ключовим чинником у зменшеннi ризику ускладнень та покращеннi якостi життя пацiєнтiв. Проведення масштабних iнформацiйних кампанiй допоможе не лише знизити частоту ускладнень, а й сприятиме впровадженню сучасних протоколiв лiкування.
