Терлецький Р. О. Клініко-експериментальне обґрунтування пацієнтспецифічних ендопротезів при алопластичному заміщенні скроневонижньощелепного суглоба

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 221 Стоматологія. – Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, МОЗ України, Київ, 2025. Відповідно до наукових досліджень останніх років при тривалому функціонуванні ендопротезів СНЩС та інших суглобів (кульшового, колінного) в наслідок тертя утворюється продуктами зношування (дебрис), що складаються з мікрочасток матеріалів, з яких виготовлені елементи ендопротезів. При міграції в м’які тканини вони потенційно можуть провокувати виникнення запальної реакції та стимулювати непрогнозоване рубцювання тканин, знижуючи функціональний результат лікування в довгостроковій перспективі. Враховуючи складну анатомію СНЩС та значне навантаження, яке сприймає суглоб під час функціонування, постає питання розробки алгоритму отримання оптимального дизайну двокомпонентних пацієнт специфічних ендопротезів, способів їх використання при лікуванні захворювань СНЩС залежно від етіологічних та клініко-анатомічних особливостей. У дисертаційній роботі науково обґрунтовано та практично вирішено актуальну проблему щелепно-лицевої хірургії – підвищення ефективності повного заміщення СНЩС, шляхом збільшення точності та прогнозованості хірургічних втручань, зменшення частоти післяопераційних ускладнень та покращення найближчих та віддалених функціональних результатів. Це досягалось шляхом впровадження удосконалених пацієнтспецифічних двокомпонентних ендопротезів контактною парою титан-PEEK, виготовлених на основі CAD/CAM технологій. Запропонований новий тип матеріалу для виготовлення штучної суглобової ямки демонстрував кращі клініко-біологічні та фізико-механічні властивості порівняно з традиційними ендопротезами титан-UHMWPE. Проведені нами на першому етапі роботи експериментальні стендові дослідження із тривалим циклічним навантаженням в 1 млн циклів довели, що зношування штучної суглобової ямки з РЕЕК є меншим в 1,57 раза по масі та у 2,2 раза за об’ємом порівняно зі штучною ямкою з UHMWPE. При цьому в процесі тертя артикулюючих поверхонь титан-РЕЕК та титан-UHMWPE утворюються продукти зношування представлені полімерними часточками розміром від <0,1 мкм до 100 мкм, які мають округлу, зернисту, пластинчасту та голчасту форму і здатні утворювали агрегати та комплекси із декількох (інколи десятків) часточок різного розміру та форми. Загальна кількість часточок, утворених при циклічному навантаженні для UHMWPE була у 2,84 рази більша, ніж для PEEK (1,02×109 проти 0,36×109).