Гострий холангіт (ГХ) – одне із найбільш важких та життю загрожуючіх ускладнень доброякісних захворювань жовчних шляхів, основною з яких є жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ). Кожний десятий житель планети страждає ЖКХ, а холедохолітіаз (ХЗ), як її ускладнення, зустрічається у 20-30% випадків, стеноз термінального відділу холедоха (ТВХ) зустрічається у 3-40% хворих з ХЗ. Число хворих ЖКХ впродовж кожного десятиріччя зростає у 2 рази, що супроводжується збільшенням частоти її ускладнених форм. За даними різних авторів, ЖКХ ускладнюється механічною жовтяницею (МЖ) у 13-43% хворих, а частота розвитку ГХ при ХЗ становить 66,4-88,1%, який у даний час представляє собою самостійну проблему. Значною мірою це обумовлено збільшенням числа хворих з ускладненими формами ЖКХ, зниженням ефективності антибактеріальних препаратів в лікуванні гнійних захворювань, схильністю ГХ до генералізації з утворенням множинних абсцесів печінки, розвитком біліарного сепсису, поліорганної недостатності. Частота гнійних ускладнень запальних захворювань жовчних шляхів, не зважаючи на пильну увагу дослідників до цієї проблеми, залишається надзвичайно актуальною. Запальний процес даної локалізації характеризується не тільки місцевим гнійно-деструктивним процесом, але і системними розладами, що швидко призводять до важкої ендогенної інтоксикації та вираженої поліорганної дисфункції.
Впровадження в клінічну практику таких малоінвазійних втручань ЕРХПГ, ЕПСТ, НБД, ендоскопічної балонної папілодилатації (ЕПД), ендопротезування, методів лапароскопічної санації загальної жовчної протоки та технології міні-доступу відкрило перед клініцистами великі можливості в діагностиці та лікуванні ускладнених форм ЖКХ. Малоінвазивні методи декомпресії жовчних протоків при гострому холангіті, є найбільш доцільними, оскільки супроводжуються меншою кількістю ускладнень і більш низькою летальністю.
Однак існують певні труднощі для широкого використання малоінвазивних методів, пов'язані з їх технічною складністю та наявністю численних протипоказань до їх використання. У той же час, немає єдиної думки з питання про час проведення радикальних хірургічних втручань після виконаних першим етапом мініінвазивних операцій, спрямованих на декомпресію та купіювання явищ МЖ та ГХ. Ці терміни варіюють від 2 до 30 діб і більше. Таким чином, визначення взаємозв'язку холангіту, як патоморфологічного процесу в ЖВШ, і різних форм септичних реакцій та питання комплексного лікування ГХ залишаються актуальними для сучасної медичної науки і вимагають подальшого дослідження.
