Козловська І.Ю. Оптимізація методики проведення спінальної анестезії при ортопедо-травматологічних операціях на нижніх кінцівках.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». – Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2025.
Метою даного дисертаційного дослідження є підвищити ефективність та безпеку спінальної анестезії під час оперативних втручань на нижніх кінцівках у пацієнтів ортопедичного та травматологічного профілю шляхом обґрунтування нових та вдосконалення існуючих методик використання місцевого анестетика.
Для опрацювання завдань даної наукової роботи, було проведено дослідження різних методик спінальної анестезії у чотирьох груп пацієнтів, загальною кількістю 102, яким виконували хірургічні втручання на нижніх кінцівках ортопедо-травматологічного напрямку. Дані пацієнти, що увійшли у дослідження перебували на лікуванні у травматологічному відділенні Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ ім. М.І. Пирогова у місті Вінниця у період з 1 вересня 2021року до 30 червня 2022 року.
Всі пацієнти були поділенні на чотири групи в залежності від дозування використаного місцевого анестетика (гіпербаричного розчину бупівакаїну 0,5%) яке виконувалося за градаційною методикою, що прямопропорційно відповідало зросту хворого. А також у групах проводили різну методику спінальної анестезії, що відрізнялася застосуванням, чи ні, позиціонування пацієнта у положенні на боку протягом 20 хв без підкладання валика під поперековий відділ хребта.
У результаті проведеного дослідження, було з’ясовано, що найдовша тривалість сенсорного та моторного блоку зафіксована у групі з використанням високої дози місцевого анестетика та позиціонуванням на боку протягом 20 хв та становила 384,4±61,41 хв (р<0,05) і 321±50,5 хв (р<0,05) відповідно, що має кореляційну залежність від дози використаного місцевого анестетика. Найменша тривалість знеболення очікувано була при проведенні унілатеральної спінальної анестезії - 189,25±34,27 хв (р<0,05), що пов’язано із низькою дозою використаного медикаменту. При цьому рівень сенсорного блоку по дерматомах не перевищував Th-6 у жодній із груп дослідження та найвищим був у І групі дослідження, де проводили білатеральну спінальну анестезію без позиціонування пацієнта лежачи на боку після виконання пункції. У решти груп дослідження рівень блокади не перевищував Th-8.
При дослідженні безпечності застосування даної методики, було виявлено, що найчастіші побічні дії спінальної анестезії, такі як, артеріальна гіпотензія та брадикардія, які розвиваються при симпатичній блокаді та вазодилатації, що її супроводжує, не перевищують частоту виникнення при проведенні спінальної анестезії у контрольній групі. Найнижчий показник середнього артеріального тиску було отримано у І контрольній групі на 30 хв перебігу спінальної анестезії, який становив 74,3±10,6 хв (р<0,05), при цьому у ІІ групі - 87,7±13,1 хв (р<0,05), у ІІІ групі - 82,9±13,5 хв (р<0,05) та у ІV групі - 77,7±13,1 хв (р>0,05). Отримані дані свідчать, що розроблена методика є більш безпечною навіть при застосуванні високих доз місцевого анестетика, через попередження розвитку двобічної симетричної симпатичної блокади, забезпечуючи компенсацію вазодилатації протилежною, не блокованою, стороною спинномозкового сегменту.
При оцінці використання додаткових медикаментів для стабілізації стану, варто відзначити, що кількість використаного фентанілу була значно вищою у ІІ групі дослідження та перевищувала даний показник у контрольній групі більш ніж на 80%, через не відповідність між тривалістю блокади та часом оперативного втручання.
При проведенні лабораторних досліджень, було встановлено, що стресові фактори, такі як глюкоза та кортизол крові, найбільше підвищувалися при розвитку інтра- та постопераційного больового синдрому. У ІІ групі дослідження підвищення було зафіксовано вже через 3 год перебігу спінальної анестезії на 30 % від вихідного рівня, у І групі теж рівень підвищився, але на 23%. На противагу, у ІІІ та ІV групах підвищення виникло лише через 5 год від початку знеболення, що відповідає тривалості сенсорного блоку у досліджуваних групах. Подібні результати спостерігалися і при дослідженні лактату крові, як показника клітинної гіпоксії, під час розвитку больового синдрому.
У результаті дослідження, на основі отриманих даних, було встановлено, що розроблена методика спінальної анестезії з високими дозами анестетика та позиціонуванням 20 хв на боку підвищує ефективність та безпеку знеболення при хірургічних втручаннях на нижніх кінцівках у травматології та ортопедії.
