Панов В.Я. Мовний імперіалізм: український контекст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 Філософія (Галузь знань 03 Гуманітарні науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2025.
У дослідженні розглядається теорія мовного імперіалізму. Актуальність обумовлена тим, що Україна, відходячи від впливу Російської імперії та її мови, водночас інтегрується в інший імперський мовний проєкт - англійської як мови Імперії (Гардт та Негрі).
Вводиться концепт lingua franca - мови глобальної комунікації. Дилема довкола lingua franca наступна: з одного боку, така мова є імперським проєктам, а з іншого - необхідною умовою глобальної комунікації. Тобто lingua franca є імперським проєктом, від якого неможливо відмовитися. Об’єкт дослідження – теорія мовного імперіалізму, яку ми концентруємо й застосовуємо у концепті lingua franca.
Предмет дослідження – функціонування російської та англійської як lingua franca в українському контексті.
Метою дослідження є вивчення впливу проєктів мовного імперіалізму (lingua franca) на українське суспільство; виявлення механізмів їх дій та пошук шляхів мінімізації їх впливу.
Заради досягнення визначеної мети дисертаційного дослідження було виокремлено наступні завдання:
Встановлення зв’язку між теоріями імперіалізму та мовного імперіалізму.
Концептуалізувати поняття lingua franca, яке ми використовуємо для опису сучасного мовного імперіалізму.
Проаналізувати сучасне українське суспільство (після вторгнення РФ 2022 року) на те, який вплив здійснює на нього російська та англійська lingua francas. Це передбачає й встановлення особливостей цих двох проєктів, наслідки їх функціонування на теренах України тощо.
Протягом дослідження запропонувати зміни для сучасної мовної парадигми, завдяки яким можна було б уявити lingua franca як суто комунікативний проєкт.
Теоретико-методологічною позицією дисертації є теорія мовного (лінгвістичного) імперіалізму (Б. Качру, Ю. Цуда, Р. Філліпсон). Важливі концепти черпаємо з постколоніальних студій (Ф. Фанон, Е. Саїд, Г. Баба, Р. Чау), якими насичуємо й доповнюємо теорію мовного імперіалізму. Окрім того, використані такі загальнонаукові методи: порівняльний (порівняння імперіалізму англійської та російської мови), аналіз і синтез (проаналізовані теорії мовного імперіалізму та імперіалізму, їх висновки синтезовані в загальну теорію), абстрагування (моделювання lingua franca як універсальної моделі для імперіалізму різних мов) тощо.
Наукова новизна - дана робота є першою в Україні систематичною спробою адаптувати досягнення теорії мовного імперіалізму до українського контексту. Окрім цього, вводиться концепт lingua franca.
Уперше:
- вводиться концепт lingua franca як мов глобальної комунікації;
- напрацювання теорії мовного імперіалізму, присвячені пануванню англійської мови, застосовані до російської мови;
- вводиться поняття трансмовного суб’єкта;
Уточнено й поглиблено:
- зв’язок між імперіалізмом та мовним імперіалізмом;
- теорія імперіалізму викладена з акцентом та мовній компоненті у здійсненні економічної експлуатації;
- розкрито, що традиційний мовний імперіалізм базується на мультикультурній логіці, що суперечить транскультурній суті сучасного суб’єкта;
- розрізнення Внутрішнього, Зовнішнього й Розширюваного кіл, які були перенесені на контекст російської мови та доповнені на основі досвіду розповсюдження російської мови;
- поглиблена теорія мовного імперіалізму, яка була доповнена напрацюваннями з теорії культурного імперіалізму/постколоніальних студій;
Набули подальшого розвитку:
- малий концепт Рансьєра щодо комунікативних стратегій влади/опору;
- концепт Р. Барта щодо фігур системності, викладений в контексті його “Війни мов”;
- теорія мовного імперіалізму, яка була доповнена напрацюваннями постколоніальної теорії, а також концептами Ж. Рансьєра та Р. Барта;
- були подальше запропоновані зміни у сучасній мовній парадигмі задля послаблення імперіалістичного впливу глобальних мов.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Результати можуть бути корисними для формування мовної політики всередині держави. Теоретичне значення роботи пов’язується зі спробою вирішити проблемні моменти в теорії мовного імперіалізму, застосування й адаптація цієї теорії до українського контексту. Також вважаємо, що введення концепту lingua franca є потенційно плідним для дослідження глобалізованої сучасності.
Ключові слова: Global English, глобалізація, глобальні мови, імперіалізм, мовний імперіалізм, мовна політика, “мовчазний суб’єкт”, постколоніальні студії, поструктуралізм, російський імперіалізм, російська мова, російсько-українська війна, світ-системний аналіз.
