Шевченко Л. В. Розвиток культурної дипломатії в реалізації зовнішньої політики України і врядуванні.

У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне наукове завдання в галузі знань «Публічне управління та адміністрування», що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку культурної дипломатії в реалізації зовнішньої політики України і врядуванні на основі концептуальних засад для міжнародних відносин в системі багаторівневого врядування. На основі уточнення поняття «культурна дипломатія» досліджувалася еволюція сучасної моделі дипломатії: становлення та розвиток державних та недержавних інституцій з новим колом функцій за рахунок збільшення відкритості й прозорості державних та недержавних суб’єктів культурної дипломатії; активізацію міжнародної стратегічної комунікації у багаторівневому врядуванні (багатосторонні переговори, багатостороння культурна дипломатія); нові види та напрямами здійснення культурної дипломатії для міжнародних відносин. Запропоновано нові методи визначення ролі культурного фактора в сучасній світовій політиці надає йому сучасний вигляд, і його впливу на глобальні соціально-політичні обставини, за яким актуалізується питання культурної дипломатії, яка є складовою публічної дипломатії та сприяє поширенню позитивного іміджу країни серед інших. Культурна взаємодія розуміється як своєрідна форма міжнародного спілкування та передбачає не тільки взаємне збагачення національних культур, а й збереження їх унікальності та самобутності. У контексті взаємодії культур виділяється політика культурної дипломатії, яка спрямована на розвиток культури толерантності та формування позитивного іміджу країни разом з відображенням національної ідентичності. Розроблено та науково обгрунтовано концептуальні засади культурної дипломатії в багаторівневому врядуванні (територіальних програмах та ініціативах; європейському територіальному співробітництві; макрорегіональних стратегіях; місцевому розвитку), які, на відміну від раніше описаних у науковій літературі концепцій, передбачають особливості розподілу відповідальності суб’єктів культурної дипломатії для міжнародних відносин в державно-управлінському контексті та за ключовими тематичними напрямами (сталий розвиток і спільний глобальний порядок денний в культурній дипломатії; культурна дипломатія в багаторівневому врядуванні на місцевому рівні; жіноча дипломатія та гендерні аспекти в культурній дипломатії) через реалізацію короткострокових програм, заходів середньосторокової та довгострокової перспективи в процесі імплементації норм та стандартів ЄС.