Рубінштейн А. М. Прогнозування і профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок пізнього репродуктивного віку після допоміжних репродуктивних технологій

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасного акушерства – покращенню акушерських та перинатальних результатів у групі пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю після застосування ДРТ. Пізній вік матері за першої вагітності та пологів в даний час є загальновизнаною світовою демографічною тенденцією. У період з 1980 по 2015 роки відсоток пологів у жінок віком 30 років і старше більш ніж подвоївся (з 19,8% до 43,8%), а для жінок віком 35 років і старше збільшився майже в три рази (від 4,6% до 16,3 %). З огляду на підвищені генетичні і акушерські ризики світовою медичною спільнотою запроваджено термін «пізній репродуктивний вік», який визначається як вік жінки понад 35 років. Існує ряд медичних аспектів, що ускладнюють народження дітей у пізньому репродуктивному віці, а саме: стан соматичного та гінекологічного здоров'я жінок, проблеми зачаття і виношування вагітності. За даними літератури серед пацієнток пізнього репродуктивного віку частіше зустрічаються ускладнення вагітності та пологів, що призводять до збільшення кількості оперативних втручань, зростання перинатальної захворюваності та смертності. До цих ускладнень відносять прееклампсію, синдром затримки росту плода, передчасні пологи, переношену вагітність, аномалії пологової діяльності та акушерські кровотечі. Жінки пізнього репродуктивного віку також частіше відчувають проблеми з фертильністю і потребують застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) для зачаття. Щорічні звіти про роботу клінік ДРТ з Австралії, Європи, Китаю, США та Канади підтверджують збільшення як числа, так і середнього віку жінок, яким застосовують ДРТ. Доведено, що використання ДРТ асоціюється зі значно вищими частотами розвитку несприятливих перинатальних наслідків. Так, вагітності після ДРТ, порівняно зі спонтанними вагітностями, частіше ускладнюються розвитком гестаційного цукрового діабету, гестаційної гіпертензії, прееклампсії, внутрішньопечінкового холестазу, передлежанням плаценти, порушеннями placenta accreta spectrum та післяпологовими кровотечами. Також відмічено статистично значуще збільшення частоти передчасних пологів, низької маси при народженні та малих для гестаційного терміну плодів у пацієнток з одноплідною вагітністю після ДРТ, порівняно з когортою спонтанних вагітностей. За даними ряду авторів, поєднання вікового фактору та застосування ДРТ у однієї жінки потенціюють і підвищують акушерські та перинатальні ризики, проте результати цих досліджень розрізнені та не мають конкретних клінічних рекомендацій. З огляду на тенденцію до підвищення частоти вагітностей після ДРТ у жінок пізнього репродуктивного віку, високу частоту акушерських та перинатальних ускладнень, а також відсутність єдиної тактики ведення вагітності та пологів у цій групі жінок, актуальним є питання формування ефективного клініко-діагностичний комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень серед жінок пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка наступила після застосування ДРТ Мета дослідження: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок пізнього репродуктивного віку після ДРТ шляхом удосконалення тактики ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду. Завдання дослідження: 1. Визначити особливості репродуктивного анамнезу, частоту і структуру соматичної та гінекологічної захворюваності у жінок пізнього репродуктивного віку, вагітність яких наступила внаслідок застосування ДРТ. 2. Проаналізувати особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду і перинатальні наслідки у даного контингенту жінок. 3. Визначити структуру акушерських та перинатальних ускладнень у жінок пізнього репродуктивного віку після ДРТ та оцінити їх клінічну значимість. 4. Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження акушерських та перинатальних ускладнень у жінок пізнього репродуктивного віку після ДРТ. 5. Оцінити клінічну ефективність сформованого комплексу лікувальнопрофілактичних заходів у групах дослідження. Об'єкт дослідження: акушерські та перинатальні ускладнення у жінок пізнього репродуктивного віку після ДРТ. Предмет дослідження: перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, методи розродження, перинатальні наслідки. Методи дослідження:  Клінічні (анамнестичні, об’єктивні).  Психологічний скринінг.  Лабораторні (загально клінічні, біохімічні, імунохімічні).  Апаратні (сонографія, доплерометрія, кардіотокографія).  Статистичний аналіз отриманих результатів дослідження.