Ушневич Ж.О. Реґіонарна анестезія в хірургії гриж передньої черевної стінки в програмі швидкого відновлення. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – «Медицина» (22 – Охорона здоров’я) – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2025.
Мета дослідження полягала в покращенні якості періопераційного ведення пацієнтів, які переносять операції з приводу гриж передньої черевної стінки шляхом застосування реґіонарної анестезії в програмі швидкого відновлення на підставі вивчення маркерів стресу, варіабельності ритму серця, швидкості післяопераційного відновлення та ефективності знеболення.
Обстежено та проаналізовано 91 пацієнта, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні хірургії №3 Комунального некомерційного підприємства «Львівська обласна клінічна лікарня» за період з 2022 по 2025 рр.
У дослідженні прийняло участь – 91 пацієнт, віком від 18 до 80 років, яким проводилось хірургічне лікування гриж передньої черевної стінки. Пацієнтів було розділено на 3 групи за методом анестезії. 1 група (n = 31) – пацієнти, оперовані на фоні загальної інгаляційної або багатокомпонентної внутрішньовенної анестезії з міорелаксацією і ШВЛ. Середній вік пацієнтів – 58,5 ± 13,1 роки. З них чоловіків 74,2 %, жінок – 25,8 %. 2 група (n = 30) – пацієнти, яким проводилась нейроаксіальна (епідуральна) анестезія для забезпечення хірургічного лікування гриж передньої черевної стінки. Середній вік пацієнтів – 61,7±2,8 років. З них чоловіків 83,3 %, жінок – 16,7 %. 3 група (n = 30) – пацієнти, оперовані з приводу гриж передньої черевної стінки, яким проводились реґіонарні блокади – блокада піхви прямого м’яза живота (RS) та блокада поперечного простору живота (TAP). Середній вік пацієнтів – 67,4±2,6 роки. З них чоловіків 73,3 %, жінок – 26,7 %.
По локалізації превалювали пахвинні грижі, що склали у пацієнтів 1, 2 і 3 груп дослідження 67,7 %, 90,0 % і 80,0 %, відповідно. У пацієнтів 1 групи переважно виконувалася лапароскопічна операція ТАРР (41,9 %). У пацієнтів 2 і 3 груп спостереження – герніопластика пахвинної грижі за Ліхтенштейном (90,0% і 76,7%, відповідно).
Обстеження пацієнтів з грижами передньої черевної стінки проводилось згідно рекомендацій Європейського грижового товариства, мультидисциплінарних рекомендацій товариства ERAS та локального протоколу КНП ЛОР ЛОКЛ клінічного маршруту пацієнта «Грижі передньої черевної стінки», затвердженого 27.05.2020 р.
Найбільш поширеною супутньою патологією у пацієнтів 1, 2 і 3 груп дослідження була гіпертонічна хвороба (ГХ), яка реєструвалася у 77,4 %, 66,7 % і 73,3 %, відповідно. Частка пацієнтів 3 групи, що в анамнезі мали ішемічну хворобу серця (ІХС) та / або перенесений гострий коронарний синдром (ГКС) (63,3 % і 43,3 %, відповідно) була найбільшою по зрівнянню з пацієнтами 1 групи (48,4 % і 12,9 %) і 2 групи (26,7 % і 10,0 %, відповідно) спостереження. У пацієнтів 3 групи фракція викиду (ФВ) була нижче норми (55-70 % для дорослої людини), і вірогідно меншою на 8,4 % порівняно з 1 і 2 групами спостереження (p < 0,05). При передопераційному огляді анестезіолога проводили визначення та інтерпретацію ризику інтраопераційних серцево-судинних ускладнень за індексом Лі(Lee). Кількість балів «3» реєстрували у пацієнтів 1, 2 і 3 груп спостереження, що склало – 19,4 %, 44,0 % і 70,0 %, відповідно. Таким чином, у 2 і 3 групах превалювали пацієнти з високим ризиком розвитку інтраопераційних серцево-судинних ускладнень.
Проведено аналіз оцінки ступеня ризику розвитку післяопераційних тромбоемболічних ускладнень за шалою Caprini. Високий ризик (≥5 балів) превалював у всіх групах спостереження і був у 1 групі – 51,7 %, 2 групі – 60,7 % і у 3 групі – 69,0 %. Післяопераційну профілактику ТЕУ отримували 87,1% пацієнтів 1 групи, 86,7 % – 2 групи і 96,7 % – 3 групи, що достовірно не відрізнялося між групами.
Більша кількість пацієнтів з анестезіологічним ризиком за ASA ІІІ була у 3 групі спостереження, що у 1,5 і 1,9 рази більше порівняно з 1 і 2 групами, відповідно. Таким чином, у пацієнтів груп дослідження превалювали пацієнти з середнім і високим ризиком розвитку інтраопераційних ускладнень. Тому обґрунтування впровадження ERAS стратегії при проведенні операційних втручань у пацієнтів, які переносять операції з приводу гриж передньої черевної стінки із супутньою патологією є актуальним.
Таким чином, реґіонарні (фасціальні) блоки забезпечували адекватну, тривалу, рівномірну аналгезію протягом першої післяопераційної доби, в порівнянні з нейроаксіальним блоком, який забезпечував анальгезію до 4 годин після операції.
