Дисертацію присвячено підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції в програмах допоміжних репродуктивних технологій
у жінок з безпліддям в анамнезі, на тлі хронічного ендометриту, шляхом
розробки та впровадження ефективної системи прегравідарних лікувальнодіагностичних заходів.
Для вирішення поставленої мети були визначені такі завдання: провести
клініко-статистичний аналіз особливостей соматичного та репродуктивного
анамнезу у жінок при повторних невдалих спробах ДРТ та визначити значимі
медико-соціальні фактори в формуванні хронічного ендометриту та фактори
ризику репродуктивних невдач; визначити профіль мікробіоти піхви, цервікального каналу та ендометрія при хронічному ендометриті у пацієнток
з невдалими спробами ДРТ в анамнезі; визначити діагностичну цінність
клініко-анамнестичних та інструментальних методів дослідження (ультразвукове дослідження органів малого таза, гістероскопія, морфологічне та
імуногістохімічне дослідження) для оцінки стану ендометрія при плануванні
вагітності; розширити уяву про патогенез хронічного ендометриту у жінок з
невдалими спробами ДРТ в анамнезі та визначити критерії об’єктивної
підготовки до вагітності; розробити та впровадити систему лікувально-профілактичних заходів по прегравідарній підготовці та веденню гестаційного
періоду у жінок в програмах ДРТ, на тлі хронічного ендометриту в анамнезі,
та довести її ефективність.
Дослідження проведено на базі МЦ ТОВ «Iсіда – IVF» та клінічної бази
кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного університету охорони
здоров’я України імені П. Л. Шупика у КНП КОР «Київському обласному
перинатальному центрі». Дослідження проведено в три етапи, до дослідження
залучено 285 жінок, які планували вагітність протягом 2019-2022 років.
На першому етапі ретроспективного дослідження проведено клінікостатистичний аналіз амбулаторних карт 127 жінок у віці до 45 років з двома і
більше неефективними спробами ДРТ в анамнезі (І група). Контрольну групу
(КГ) склали 50 здорових жінок без репродуктивних порушень.
На другому етапі проспективного дослідження залучено 110 жінок
репродуктивного віку з хронічним ендометритом і повторними невдалими
спробами ДРТ (55 жінок із прегравідарною підготовкою згідно нашому алгоритму – ІІ група; 55 жінок без прегравідарної підготовки згідно нашого
алгоритму – ІІІ група), до контрольної групи (КГ) – 40 жінок репродуктивного
віку без порушення фертильності. ІІ група пацієнток готувалли до ДРТ відповідно до наказу МОЗ України № 787 від 09.09.2013 «Про затвердження
порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» та
наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2013 № 1030/102
«Про удосконалення системи планування сім’ї та охорони репродуктивного
здоров’я в Україні».
На третьому етапі проспективного дослідження, після проведеної комплексної оцінки (мікробіологічної, ультразвукової, гістероскопічної, імуногістохімічної) стану ендометрія жінкам ІІ групи проведена комплексна прегравідарна підготовка (удосконалена автором) перед циклами ДРТ. Для відновлення рецептивності та адекватної трансформації ендометрія використано
індивідуалізовану гормональну терапію в циклічному режимі з урахуванням
виявлених макротипів ХЕ. При товщині ендометрія понад 8 мм призначено
препарати прогестерону та визначено дату перенесення ембріонів у порожнину матки. Перенесення ембріонів проведено всім пацієнткам, середня
кількість ембріонів на перенесення в порожнину матки становила 1,62±0,13,
товщина ендометрія – 9,6±0,4 мм. Передтрансферну підтримку проведено
з моменту досягнення товщини ендометрія понад 8 мм, але не раніше 7 діб
після призначення естрогенів, та продовжено (після перенесення ембріонів
у порожнину матки) мікронізованим прогестероном інтравагінально у дозі
600 мг на добу протягом 14 діб.
На третьому етапі дослідження для оцінки ефективності застосування
прегравідарної підготовки у вагітних ІІ групи нами проведено спостереження
за перебігом вагітності, пологів та станом новонароджених у цій групі жінок.
Результати першого етапу дослідження показали, що ризик розвитку
репродуктивних невдач у жінок з безпліддям на тлі хронічного ендометриту
(ХЕ) визначається: достовірно високою частотою позаматкової вагітності –
одноразово вона спостерігалась у 35 пацієнток (27,5%), двократно – у 17
(13,4)%, трикратно – 2 (1,6% (р1,2<0,001); запальних захворювань придатків
матки – 47,2% та ендометрію 41,7% р1,2<0,01; інфекцій, що передаються
статевим шляхом, дисбіозів і запальних захворювань нижніх відділів генітального тракту (67,7%, р1,2>0,05; в 1,5 рази частіше реєстрували бактеріальний
вагіноз – 28,4%, р1,2<0,05); всіх видів хірургічних втручань на органах малого
таза та черевної порожнини (лапароскопії у 59,8%, лапаротомії – у 62,2%, при
цьому у кожної п’ятої жінки – 25,4% операції виконані повторно).
