Ковальчук Р. А. Особливості перебігу гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST за наявності артеріальної гіпертензії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина (22 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2025.
Ішемічна хвороба серця на сьогодні є однією з найскладніших проблем охорони здоров’я: від цього захворювання щороку в світі помирає більш ніж 7 млн осіб. Особливо високим є ризик смерті при виникненні гострих коронарних подій, зокрема при появі інфаркту міокарда (ІМ) на ґрунті тотальної оклюзії коронарної артерії – ІМ з елевацією сегмента ST (ST-elevation myocardial infarction, STEMI).
Успішне впровадження реперфузійної терапії в останні роки значно знизило внутрішньогоспітальну летальність при гострому ІМ, яка на сьогоднішній день складає 4-6 %. Однак, багато питань, що стосуються вдосконалення стратегії ведення таких пацієнтів, вимагають вирішення.
Мета дослідження - оптимізація діагностично-лікувальної тактики ведення пацієнтів зі STЕМІ за наявності артеріальної гіпертензії (АГ), які піддавались первинному черезшкірному коронарному втручанню (ПЧКВ) із стентуванням інфарктпов’язаної коронарної артерії (ІПКА), на основі з’ясування особливостей (у порівнянні з іншими чинниками ризику (ЧР) – цукровим діабетом (ЦД), перенесеним COVID-19 та ожирінням) порушень ритму і провідності серця, ремоделювання міокарда, проявів серцевої недостатності (СН) (згідно з вмістом у крові мозкового натрійуретичного пептиду, NT-proBNP), активності системного запалення (згідно з вмістом у крові С-реактивного протеїну, СРП) і визначення їх ролі у формуванні близького та віддаленого прогнозу.
Завдання дослідження: встановити характер порушень ритму і провідності серця у пацієнтів зі STЕМІ та супутньою АГ (у порівнянні з іншими ЧР – ЦД, перенесеним COVID-19 та ожирінням); виявити особливості ремоделювання міокарда у пацієнтів зі STЕМІ за наявності АГ (у порівнянні з іншими ЧР); з’ясувати динаміку вмісту у периферичній крові досліджуваних пацієнтів маркера серцевої недостатності NT-proBNP, а також СРП – маркера активності системного запалення (у порівнянні з іншими ЧР); з’ясувати особливості клінічного перебігу STЕМІ за наявності АГ; визначити критерії несприятливого прогнозу у пацієнтів зі STЕМІ та супутньою АГ.
Об’єкт дослідження: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Предмет дослідження: клінічно-анамнестичні дані; порушення ритму і провідності серця, згідно з результатами добового моніторингу (ДМ) електрокардіограми (ЕКГ); структурно-функціональний стан міокарда за даними ехокардіографії (ЕхоКГ); вміст у периферичній крові NT-proBNP (маркера СН) та СРП (маркера активності системного запалення); ускладнення, що виникали в досліджуваних пацієнтів на стаціонарному етапі та упродовж 6 місяців амбулаторного спостереження.
У дослідження, згідно критеріїв включення та виключення, залучено 126 осіб. Основну групу (група І) склали 95 пацієнтів зі STЕМІ та АГ, групу порівняння (група ІІ) - 31 пацієнт зі STЕМІ без АГ. Важливими критеріями включення пацієнтів у дослідження були первинне (без попереднього тромболізису) черезшкірне коронарне втручання із стентуванням ІПКА, упродовж 24 годин з моменту появи симптомів, а також повне відновлення кровоплину в ІПКА (TIMI-3). Серед критеріїв виключення – наявність у пацієнта гострої лівошлуночкової недостатності ІІІ або ІV класу (за Т. Killip) після стентування ІПКА.
Перебіг захворювання оцінювали за наявності АГ, у порівнянні з такими ЧР як ЦД, перенесений COVID-19 та ожиріння, намагаючись з’ясувати, наскільки значущим є вклад АГ, у порівнянні з кожним із цих чинників, у формування клінічних особливостей STЕМІ.
Дослідження проводилось на кафедрі сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького упродовж 2021-2024 рр. Пацієнти, які взяли участь у дослідженні, перебували на стаціонарному лікуванні з приводу STEMI у відділенні кардіології та реперфузійної терапії Центру серця і судин ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об’єднання м. Львова», а також в інфарктному та кардіологічному відділеннях КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр».
При виконанні дисертаційної роботи використані методи дослідження: інформаційно-аналітичний; клінічно-анамнестичний; клінічно-лабораторні, зокрема визначення у периферичній крові NT-proBNP та СРП; інструментальні: ЕКГ, ЕхоКГ, коронароангіографія, ДМ ЕКГ; математично-статистичний.
