Дисертаційна робота присвячена зниження частоти передчасних
пологів у жінок із ретрохоріальною гематомою у І триместрі вагітності на
підставі вивчення клініко-ехографічних, доплєрометричних, ендокринологічних, імунологічних та мікробіологічних досліджень досліджень,
а також удосконалення алгоритму прогностичних та лікувально-профілактичних заходів. Для вирішення поставленої мети були визначені наступні
завдання: провести оцінці структури ретрохоріальних гематом у І триместрі вагітності; встановити провідні ехографічні критерії ретрохоріальних гематом у І триместрі; з’ясувати особливості системного гемостазу
у вагітних із загрозою переривання вагітності та ретрохоріальною гематомою у І триместрі; показати роль дисгормональних та дисімунологічних
порушень у ґенезі ретрохоріальної гематоми у І триместрі вагітності;
удосконалити математичну модель прогнозування розвитку ретрохоріальної гематоми у І триместрі у вагітних із загрозою переривання
вагітності; оцінити ефективність удосконаленого алгоритму лікувальнопрофілактичних заходів у жінок із ретрохоріальною гематомою у І триместрі. Об’єкт дослідження – передчасні пологи. Предмет дослідження –
перебіг вагітності та пологів при ретрохоріальній гематомі у І триместрі
вагітності. Методи дослідження – клінічні, ехографічні, кардіотокографічні, доплєрометричні, ендокринологічні, імунологічні, мікробіологічні, морфологічні та статистичні.
Для досягнення поставленої мети дослідження було розподілене на
етапи, на кожному з яких визначені об'єкти і методи дослідження. Дизайн
дослідження передбачав три етапи. На першому етапі були розроблені
методичні підходи до проведення дослідження, визначені мета і завдання,
інструментарій, проведений аналіз літературних джерел. На другому
етапі виконано збір матеріалів дослідження і виконаний аналіз отриманих
даних, розраховані показники, які характеризують процеси, що вивчаються. Підсумком третього етапу дослідження була розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності диференційованого підходу до терапії
загрозливого викидня у вагітних з ретрохоріальними гематомами. Програма
дослідження клініко-анамнестичних особливостей перебігу загрози переривання вагітності залежно від факту формування ретрохоріальної гематоми, ехографічних параметрів розвитку ембріона та екстраембріональних
структур, гемостазіологічного, гормонального та інфекційного статусу
вагітної. В результаті виконаного дослідження позначених об'єктів
з використанням названих методик були обґрунтовані рекомендації щодо
диференційованого підходу до лікування загрозливого викидня у вагітних
з ретрохоріальною гематомою. Всіх вагітних жінок (120 жінок) було
розподілено на чотири групи. У групу 1 (порівняння) включали вагітних
жінок, що знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу загрози
переривання вагітності з наявністю ретрохоріальної гематоми і отримували удосконалений нами алгоритм, чисельність групи склала 30 вагітних
жінок. Як критерії включення в дану групу були наступні ознаки: термін
вагітності 6-12 тижнів (I триместр), наявність клінічних і ультразвукових
ознак загрози переривання вагітності, наявність ретрохоріальної гематоми,
факт наявності якої був підтверджений в ході ультразвукового дослідження, повне виконання удосконаленого нами алгоритму схеми комплексної терапії. У групу 2 (порівняння) включали вагітних жінок, що знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу загрози переривання
вагітності з наявністю ретрохоріальної гематоми, що отримували загальноприйняте лікування, чисельність групи склала 30 вагітних жінок. Як
критерії включення в дану групу були наступні ознаки: термін вагітності
6-12 тижнів (I триместр), наявність клінічних і ультразвукових ознак
загрози переривання вагітності, наявність ретрохоріальної гематоми, факт
наявності якої був підтверджений в ході ультразвукового дослідження,
виконання схеми загальноприйнятої терапії. У групу 3 (порівняння) включали вагітних жінок, що мали в анамнезі загрозу переривання вагітності,
чисельність групи склала 30 вагітних жінок. Як критерії включення
в дану групу були наступні ознаки: наявність клінічних і ультразвукових
ознак загрози переривання вагітності в терміні вагітності 6-12 тижнів
(I триместр), відсутність ретрохоріальної гематоми, виконання загальноприйнятої схеми лікування загрози переривання вагітності. У групу 4
включали вагітних жінок, перебіг вагітності яких не був ускладнений
загрозою переривання вагітності, чисельність групи склала 30 вагітних
жінок. Як критерії включення в дану групу були наступні ознаки:
відсутність клінічних і ультразвукових ознак загрози переривання вагітності в терміні вагітності 6-12 тижнів (I триместр), відсутність ретрохоріальної гематоми. Контрольну групу 30 жінок склали без загрози
переривання вагітності та ретрохоріальної гематоми. При підборі груп
враховували такі ознаки як вік, місце мешкання, відношення до трудової
діяльності, наявності професійних шкідливостей.
