У дисертаційній роботі нами проаналізовано дані лабораторних досліджень абортів у корів за період з 2014 по 2018 рр., застосовано комплексний діагностичний підхід із використанням сучасних приладів та методів діагностики (ПЛР-РЧ, MALDI-TOF), представлено етіологію абортів у корів на території України за період з 2019 по 2022 рр., поширення абортів у корів та встановлено патологоанатомічні та патогістологічні зміни спричинені N. caninum у абортованих плодів та плодових частинах плацент корів. За результатами аналізу даних лабораторії молекулярної діагностики ТОВ «Центр Ветеринарної Діагностики», щодо виявлених методом ПЛР інфекційних агентів у випадках аборту у корів з 18 областей України, встановлено, що найбільший відсоток припадає на бактерії − 43,43 %, далі на змішані інфекції (різні за складом асоціації вірусів, бактерій та найпростіших) – 31,32 %, віруси − 23,23 % та найпростіші − 2,2 %. Проаналізувавши отриманий спектр мікроорганізмів встановлено малодосліджені в Україні інфекційні агенти – N. caninum, BHV-4, Coxiella burnetii, які спричиняють або можуть спричинити аборт у корів. Нами було досліджено 162 випадки аборту у корів з 65 господарств із 14 областей України, використовуючи комплексну діагностику (патологоанатомічне, гістологічне, бактеріологічне, молекулярногенетичне (ПЛР-РЧ) дослідження). Етіологія аборту у корів була встановлена у 24,07 %, імовірна етіологія – у 29,02 %, тоді як – у 46,91 % випадках етіологію не було встановлено, що співпадає з світовою тенденцією діагностики абортів у корів. Аборт із встановленою інфекційною етіологією у 30,77 % випадків був спричинений бактеріями, у 10,26 % – вірусами, у 28,21 % – найпростішими та у 30,76 % – змішаною інфекцією. Аборт із імовірною інфекційною етіологією у 10,64 % випадків був спричинений бактеріями, у 25,53 % – вірусами, у 34,04 % – найпростішими та у 29,79 % – змішаною інфекцією. Найпоширенішими інфекційними агентами, виділеними з абортованих плодів, плодових частин плацент та вагінальних мазків корів, за період дослідження були BHV-4 виявлений у 11 та N. caninum – у 9 областях країни. Серед патологоанатомічних змін у абортованих плодів найчастіше реєстрували: дистрофію печінки, застійні явища у головному мозку, зміни некротично-запального характеру в скелетних м’язах та печінці, крововиливи у внутрішніх органах, а в плодових частинах плацент – набряк та плацентит. Проаналізувавши отримані нами дані, встановлено поширення інфекційних агентів за 2014-2022 рр., яких виділяли з патологічного матеріалу за аборту у корів. Найпоширенішими були: Mycoplasma spp. (15 областей (20142018 рр.)), BHV-4 (14 областей), N. caninum (10 областей (2017-2022 рр.)), BVDV (9 областей), Coxiella burnetii (8 областей), BHV-1 (7 областей), Salmonella spp. (6 областей). Встановлено, що більшість абортів, спричинених N. caninum, відбувались на 4-6 місяці тільності. За зовнішнього огляду абортованих плодів нами виявлено, поодиноко, гіперемію шкіри та крововиливи на шкірі по всьому тілу, муміфікацію плодів. У більшості випадків відмічали автоліз абортованих плодів та плодових частин плацент, а в деяких випадках плацентит та набряк плодових частин плацент. За внутрішнього дослідження абортованих плодів, окрім змін характерних для автолізу, виявляли зміни різного характеру в головному мозку, скелетних м’язах, серці, легенях, печінці, селезінці, нирках. У абортованих плодів та плодових частинах плацент, з яких було виділено N. caninum, найчастіше виявляли такі патогістологічні зміни як: вогнищевий гліоз і периваскулярні лімфоїдоцитарні інфільтрати в головному мозку; вогнищеву або дифузну лімфоїдоцитарну інфільтрацію стінки серця та скелетних м’язів; перипортальні лімфоїдоцитарні інфільтрати строми печінки; вогнищевий некроз слизової оболонки та лімфоїдоцитарну інфільтрацію слизової оболонки плодової частини плацент.
