Представлена дисертаційна робота виконана з метою відновлення репродуктивного здоров’я у жінок з вираженим морбідним ожирінням, що потребують баріатричної хірургії, шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів на основі вивчення взаємоз’язку стану центральної та вегетативної нервової систем, ліпідного та вуглеводного обміну, гормонів жирової тканини, гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової та тиреоїдної систем.
За результатами обстеження 190 жінок репродуктивного віку (від 23 до 45 років) були з: морбідним ожирінням виявлено високу частоту порушень менструального циклу (73,33% проти 13,33% жінок контрольної групи з нормальною масою тіла), полікістозом яєчників (28,46% проти 6,667% жінок контрольної групи) та гіперпроліферативними процесами ендометрію (33,84% проти 10,0% жінок контрольної групи). Спостерігалася також вища питома вага лейоміом матки (23,84% проти 6,67% жінок контрольної групи), безпліддя (33,07% проти 6,67% жінок контрольної групи) та дисгормональних захворювань молочних залоз (74,61 % проти 28,33% жінок контрольної групи).
Хронічні запальні процеси органів малого тазу вірогідно частіше виникали у пацієнток основної групи спостереження (48,46%) на відміну від жінок з нормальною масою тіла (10,0%).
При більш детальному аналізі репродуктивного анамнезу було встановлену високу частоту невиношування вагітностей у пацієнток з морбідним ожирінням. При цьому 44,61% пацієнток основної групи в анамнезі мали вагітність, пологи – 27,69% та 29,23% аборти, проти пацієнток контрольної групи, відповідно 78,33% мали в анамнезі вагітність, 63,33% - пологи та 10,0% абортів (р1-4, 2-5, 3- 6 <0,05).
Аналіз структури соматичної захворюваності в обстежених показав, що у жінок з морбідним ожирінням статистично значимо більша частота аутоімунних захворювань (25,38% проти 8,33% жінок контрольної групи), дисфункції щитоподібної залози (31,53% проти 11,67% жінок контрольної групи) , захворювань травної системи (22,30% проти 8,33% жінок контрольної групи), а також варикозного розширення вен нижніх кінцівок у жінок з морбідним ожирінням порівняно з жінками контрольної групи (19,23% проти 5,0%).
За результатами ультразвукового дослідження картина мультифолікулярних яєчників майже в 4 рази частіше зустрічалася у жінок основної групи, ніж у жінок групи контролю (28,46% проти 6,67%). Серед гіперпроліферативних процесів репродуктивних органів саме у жінок з морбідним ожирінням найчастіше зустрічались гіперплазія ендометрія (33,84% проти 10,0%), лейоміоми матки (23,84% проти 6,67%), пухлини яєчників (9,23% проти 3,33%) та доброякісні захворювання молочних залоз (36,92% проти 8,33%), що може бути як наслідок хронічної гіперестрогенії на тлі ожиріння, а також ановуляції. В структурі дисгормональних захворювань молочних залоз переважали: дифузна фіброзно-кістозна хвороба та дифузний фіброаденоматоз, а у 7% випадків виявлені вузлові форми.
Аналіз показників гормонального гомеостазу показав вищу сироваткову концентрацію ЛГ у пацієнток з морбідним ожирінням порівняно з жінками контрольної групи (13,61±3,4 mIU/ml проти 5,71±2,4 mIU/ml), ФСГ (8,4±3,5 ОД/л проти 6,8+1,8 ОД/л), естрадіолу (,35±0,42 pg/ml проти 0,26±0,12 pg/ml). Аналіз середнього сироваткового рівня пролактину показав, що у пацієнток з морбідним ожирінням спостерігалось високе його значення на відміну від жінок групи контролю (23,89±4,1 ng/ml проти 10,27±4,6 ng/ml).
В ході дослідження встановлено негативний кореляційний взаємозв’язок між рівнями АМГ, ІМТ та вмістом жирової тканини в основних групах дослідження (r=-0,78). Середній рівень вітаміну Д був нижчим за норму в усіх групах обстежених жінок, в тому числі і у жінок групи контролю. Результати апробації лікарської тактики за результатами динамічного спостереження впродовж 12 місяців показали, що динаміка втрати надмірної ваги була типовою для всіх пацієнток після проведеної баріатричної хірургії з різким зниженням ваги у перші 3-4 місяці, незалежно від запропонованого лікувального комплексу. Поряд і з нормалізацією менструального циклу та наявністю домінантного фолікулу у пацієнток 1 та 2 груп, протягом 12 місяців відмічалася також стабілізація і рівнів статевих гормонів, але слід зазначити, що у пацієнток, які отримували удосконалений лікувальний комплекс після баріатричної хірургії ці зміни відбувалися швидше. Також виявлено позитивний вплив і на метаболічні параметри у пацієнток досліджуваних груп, що були більш вираженими особливо у пацієнток, які приймали удосконалений лікувальний комплекс.
