Метою дисертації було оптимізувати та удосконалити діагностику і лікування у пацієнток з гіперпластичними процесами ендометрія та розробити комплексну терапію доброякісних захворювань молочних залоз.
У дослідження включено 90 жінок віком від 18 до 47 років. Основну групу (30 пацієнток – 33,3% від загальної кількості пацієнток) склали хворі, у яких діагностували ГПЕ та доброякісні захворювання молочних залоз. Групу порівняння склали хворі, у яких діагностували ГПЕ без супутньої патології молочних залоз (30 пацієнток – 33,3%). До контрольної групи увійшло 30 здорових жінок.
Диференційна діагностика за віком показала, що гіперплазія ендометрія без атипії спостерігається у жінок раннього фертильного віку – 23,3 % та пізнього фертильного віку – 26,7 %, тоді як у хворих середнього фертильного віку цей показник становив 33,3 %. Скарги на кров’янисті виділення з піхви однаковою мірою спостерігалися як при розвитку ізольованої гіперплазії ендометрія, так і при поєднаній патології ГПЕ з розвитком мастопатії, проте інтенсивність цих виділень була вища у пацієнток з поєднаною патологією (Р<0,05). Окрім того, у жінок з поєднаною гіперплазією ендометрія та мастопатією збільшувалася кількість мимовільних викиднів та знижувалася частота вагітностей та пологів.
Аналіз мікробіоти в зразках ендометрія пацієнток з ГПЕ та супутніми проліферативними процесами в молочних залозах показав дисбактеріальні порушення в ендометрії: спостерігалося зниження концентрації лактобацил, підвищення концентрації Enterobacteriaceae, Staphylococcus spp. та виявлялися нові види мікроорганізмів – Prevotella spp., Mobiluncus spp.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше уточнено, що патогенетичні механізми розвитку ГПЕ та мастопатії у жінок репродуктивного віку пов’язані з гормональним дисбалансом гіпофізарно-яєчникової системи. Виявлено зв’язок між формою гіперплазії та рецепторним фенотипом ендометрія.
Встановлено, що у жінок із ГПЕ і доброякісними новоутвореннями молочних залоз спостерігаються порушення в імунологічному гомеостазі, яке характеризувалося дисбалансом субпопуляційного вмісту Т-клітин, зменшенням середніх значень кількості Т-лімфоцитів (СD3+), Т-супресорів (CD8+), Т-хелперів (CD4+), що супроводжувалось зниженням коефіцієнту CD4+/CD8+ та свідчить про формування вторинного імунодефіциту.
Показано, що при розвитку в організмі жінки гіперплазії ендометрія ефективною схемою лікування є застосування медроксипрогестерону та аналогів гонадотропін-рилізинг-гормону. У жінок, в організмі яких поряд з ГПЕ діагностовані доброякісні новоутворення молочних залоз, ефективним є застосування Даназолу.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано та обґрунтовано доцільність визначення гормонів репродуктивної і тиреоїдної панелей, а також рецепторів до естрогену і прогестерону для ранньої діагностики поєднаних патологій. Встановленні взаємозв’язки між гормональними порушеннями та станом клітинного і гуморального імунітету допоможуть виявити вид гіперплазії ендометрія та його зв’язок з розвитком доброякісних новоутворень молочних залоз, а також групу ризику щодо перебігу цих патологій та розвитку рецидивів. Застосування запропонованих схем лікування дасть можливість в подальшому попередити виникнення рецидивів та модифікувати програму лікування з метою збереження фертильності.
