Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностичних та лікувальних підходів у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) шляхом дослідження клінічних особливостей, структурно-функціональних змін серця, вегетативних, тривожно-депресивних, когнітивних розладів, активності маркерів нейрогуморальної, метаболічної дисрегуляції та динаміки під впливом комбінованої фармакотерапії.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові наукові дані щодо негативних наслідків перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19 у хворих на ІХС. Доведено, що у хворих на ІХС після перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19 спостерігаються достовірні зміни структурно-функціонального та енергетичного стану серця, що підтверджується збільшенням лінійних та об’ємних показників, ступеня гіпертрофії міокарда ЛШ, частоти реєстрації діастолічної дисфункції ЛШ на тлі підвищення СТЛА, КСТ, зниження глобальної скоротливої функції ЛШ, збільшення розрахункових показників енергетичної вартості роботи серця (УР, ПЕ та ЗТО) та зниження швидкості відновлення міокарда в Long-COVID періоді. Показано, що наявність перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19 у хворих на ІХС асоціюється з підвищеним ризиком виникнення дилятації ЛШ в 5,6 разів, гіпертрофії міокарда ЛШ в 3,05 разів, діастолічної дисфункції ЛШ в 1,44 разів, збільшенням енергозатрат при роботі серця в 1,66 разів, що свідчить про негативні наслідки впливу SARS-CoV-2 на стан кардіального ремоделювання у хворих на ІХС.
Уточнено клінічні та нейровегетативні особливості хворих на ІХС після перененої коронавірусної хвороби COVID-19. Встановлено, що у хворих на ІХС після перененої коронавірусної хвороби COVID-19 спостерігається збільшення частоти та ступеня вираженості тривожно-депресивних, когнітивних порушень, вегетативної дисфункції із підвищенням тонусу симпатичного та парасимпатичного відділів ВНС протягом доби, збільшенням співвідношення LF/HF на 24,13% вдень, активацією повільно діючих гуморальних механізмів регуляції на 63,52% в пасивний період, а також перенапруження функціонально-адаптивного стану серцево-судинної системи з домінуванням активності центральних меха¬нізмів регуляції над автономними. Доповнено наукові дані про те, що наявність в анамнезі перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19 у хворих на ІХС підвищує відносний ризик розвитку тривожного синдрому в 1,75 рази, депресивного синдрому в 1,35 рази, когнітивного дефіциту у 4,94 рази, симпато-парасимпатичного дисбалансу в 1,23 рази в денний та в 1,16 рази в нічний періоди, а також асоціюється зі збільшенням стрес-індексу SI в 4,16 рази в активний та 3,75 рази в пасивний періоди. Розширено уявлення щодо наявності широкого спектру кореляційних зв’язків між рівнем ТДР, когнітивної дисфункції та показниками ВСР у хворих на ІХС після перенесеного COVID-19.
Отримано нові наукові дані щодо збільшення концентрації вазопресину на 70,23 %, інсуліну на 52,16 %, індексу НОМА на 60,00%, зниження рівня активного греліну на 45,71% (p<0,05) у хворих на ІХС в Long-COVID періоді. У хворих на ІХС, які перенесли COVID-19 виявлено широкий спектр кореляційних зв'язків між гормонально-метаболічними маркерами, нейровегетативними порушеннями та параметрами, що характеризують стан кардіального ремоделювання.
У хворих на ІХС, які перенесли COVID-19, доведено ефективність комбінованого лікування із включенням до базисної терапії екзогенного L-аргініну та фенібуту, що супроводжувалось достовірною редукцією ТДР, покращенням когнітивної функції, збільшенням загальної ВСР, зменшенням вегетативного дисбалансу, стрес-індексу в активний та пасивний періоди, а також позитивною динамікою показників, що характеризують структурно-функціональний стан та енергетичну роботу серця.
Практичне значення одержаних результатів. Аргументовано доцільність проведення анкетування за шкалою HADS та MoCA з метою встановлення ступеню вираженості ТДР та когнітивного дефіциту у хворих на ІХС, що перенесли COVID-19. Рекомендовано визначати рівні інсуліну, активного греліну та вазопресину у хворих на ІХС після перенесеного COVID-19, як маркерів, асоційованих із кардіальним ремоделюванням та нейровегетативними порушеннями. Розроблено та впроваджено в практику спосіб лікування хворих на ІХС після перенесеного COVID-19 із включенням до базисної терапії фенібуту та екзогенного L-аргініну з метою покращення структурно-функціонального та енергетичного стану серця, ВСР, когнітивного статусу, а також редукції ТДР.
