У дисертації комплексно, усебічно та в аспекті мовної динаміки схарактеризовано функційні вияви, стилістичні особливості та формальні ознаки метафор газетної періодики на початку ХХІ ст., закцентовано на призначенні цих мовних одиниць виконувати роль дієвого й компактного інструменту концептуалізації дійсності, слугувати продуктивним засобом збагачення мови.
Переносно вжиті лексеми розглянуто в контексті тематичних особливостей досліджуваних текстів, що стало підґрунтям для
вирізнення,систематизації й опису їх у сфері економіки, військової справи, інформаційних технологій, медицини та виборів. Зазначено, що аналізовані вторинні номінації виконують важливу роль у наданні оцінних характеристик інформації про кредитну діяльність банків, інвестиційні операції, інфляційні процеси, підвищення тарифів, втрату грошей і купівельної спроможності населення, монетизацію субсидій, виділення коштів на утеплення житлових будинків та ін.
Завдяки метафоризованим мовним одиницям військової тематики, які реалізують міжстильові й міжтематичні переміщення, досягнуто
експресивізації в публікаціях про воєнні дії, конфліктні ситуації, що відбуваються переважно між країнами в торговельній діяльності, питаннях
митних угод, у сфері валютних операцій, інформації, рекламного бізнесу, брендів та ін. Окреслено корпус переносно вжитих лексем у сфері
інформаційних технологій та медицини, з’ясовано їхні продуктивні моделі та специфіку вияву. Простежено, що метафори інформаційних технологій
зазавичай реалізують інформативну та номінаційну функції й належать до нейтральної лексики. Натомість за вторинними номінаціями медичної
тематики закріплено дещо інший комунікативно-прагматичний потенціал, крім того, часто вони наділені негативнооцінним забарвленням. Наголошено на ролі метафор виборної тематики в реалізації авторських інтенцій і прагматичних настанов, чому сприяють переносно вжиті мовні одиницями, які стосуються спорту, військової справи, війни, театру, хвороб та ін.
Докладний аналіз корпусу фактичного матеріалу дав змогу констатувати, що лексичні метафори виявляють певну спільність, яка полягає в передаванні переважно негативних характеристик осіб, їхніх емоційних і фізичних станів, чим засвідчено тяглість мовних тенденцій. Виявлено, що впродовж останнього часу значна частина аналізованих вторинних номінацій функціює в тематиці російсько-української війни часто з указівкою на низькі морально-етичні якості загарбників й слугує яскравим саркастичним засобом, який надає текстові додаткової експресії.
Панорамності дослідження посприяло визначення граматичних ознак лексичних метафор, що стало основою для виділення переносно вжитих
номінацій, часто представлених іменниками та меншою мірою дієсловами зазвичай разом із підпорядкованими їм іншими частиномовними класами слів, які виконують роль увиразнення та конкретизації й водночас дають змогу колоритніше передати ті чи ті особливості зображуваного об’єкта.
З’ясовано, що використані в сучасних медійних текстах метафоризовані мовні одиниці не тільки яскраво, емоційно й експресивно інформують
про щось, а й виявляють глибокий психологічний зміст. У публіцистичній палітрі початку ХХІ століття вони зазвичай розширюють свій зміст чи зазнають активізації внаслідок дії зовнішніх чинників. Наголошено, що проникнення метафоризованих лексем до журналістських текстів сприяє частковому стиранню меж між стилями сучасної української мови, вульгаризує мовлення й надає публікації відтінку неформального спілкування.
Ключові слова: лексикон, номінація, вторинна номінація, переносне
значення, семантичні зміни, сема, розширення значення, метафора, стилістична роль, корпус текстів, масмедійний дискурс, мова засобів масової комунікації, масмедіа, публіцистика, позамовні чинники.
