Об’єктом дослідження дисертації «Сутність принципів пізнання у творчості Дж.Берклі в контексті філософського вчення Ф. Метьюз» є філософські ідеї Дж. Берклі та Ф. Метьюз щодо пізнання та реальності.
Предмет дослідження - метафізичні та етичні уявлення Ф. Метьюз у контексті гносеологічних ідей Дж. Берклі.
Дисертацію присвячено виявленню та систематизації філософських ідей Ф. Метьюз в контексті теорій Дж. Берклі.
Актуальність дослідження полягає у філософському дослідженні мало відомих в Україні концептів Ф. Метьюз, а також у новому прочитанні думок класика філософії Дж. Берклі у контексті сучасної філософської проблематики.
Теоретичні погляди Фреї Метьюз у сфері екологічної метафізики та панпсихізму є помітним явищем у сучасній філософії, однак все ще мало вивченим.
Основна відмінність онтологічної проблематики в тому, що Ф. Метьюз стверджує право на існування всіх живих істот від їх народження, відстоює свободу волі для прояву і реалізації духовної сутності не лише людини, а й тварин і рослин.
Встановлено, що принципи пізнання Дж. Берклі та Ф. Метьюз збігаються в концептуальних аспектах апофатичної теології, внаслідок аналізу категорій «ніщо» чи «небуття», «суб’єктивності».
Уточнено розуміння Дж. Берклі та Ф. Метьюз феномену «ієрофанії» в сакральному значенні повсякденності з точки зору суб'єктивного феноменологічного природного та культурного простору.
Актуальності у дослідженні набувають запропоновані Ф. Метьюз перспективи творення екологічної цивілізації в межах холістичної теорії; аспекти реалізації людського потенціалу згідно з філософською концепцією Ф. Метьюз щодо «Екологічного Я»; визначення онтологічної парадигми у філософії Дж.Берклі та Ф.Метьюз. Важливість цих питань базується не лише на історико-філософських реаліях, а й на осмисленні та розвитку ідей щодо подолання першопричини кризових явищ у сучасному суспільстві.
Аргументовано, що в поглядах Дж. Берклі таке явище, як ієрофанія окреслено як єдність буття людини із духовним Божественним простором, через який виявляє себе природна естетика у сутності самої людини, відбувається співвідношення раціонального й чуттєвого в дослідженнях Дж.Берклі та Ф.Метьюз, досліджується особливий руху свідомості від егоцентричного до екоцентричного сприйняття, здійснюється аналіз дуальності у розподілі морального поля - між антропоцентризмом та біоцентризмом. Головною метою дослідження є виявлення та систематизація ідей Ф. Метьюз в контексті ідей Дж. Берклі відповідно до потенціальної стратегії їх реалізації в сучасному світі. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі методи, як: компаративний, дескриптивний, індуктивний, абстрагування, герменевтичний, метод експлікації. Результати даного дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення таких курсів, як «Онтологія», «Екологічна етика», «Історія філософії» тощо. Існує потенційна можливість введення таких предметів, як «Глибинна екологія» та «Панпсихізм» до навчальних програм навчальних закладів України. Ці інновації можуть значно посилити екологічну свідомість студентів та сприяти формуванню гармонійних стосунків між людиною та навколишнім світом.
