Сирбу Г. В. Тандемна творчість у художній культурі другої половини ХХ – початку ХХІ століть.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 034 – «Культурологія». – Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Київ, 2025. У художній культурі другої половини ХХ – початку ХХІ століть такі багатовимірні та амбівалентні явища як «взаємодія», «діалогічність», «комунікація», «реляція» набули визначального духовно-інтелектуального, світоглядного, культурологічного, мистецтвознавчого значення в результаті певних онтологічних зрушень та аксіологічних трансформацій. Генеральні наративні стратегії в новітній художній культурі, починаючи з ХХ століття, зазнали певної контроверсійної модифікації через зазначену фундаментальну та радикальну ціннісну «інвентаризацію». Тому саме реляційний методологічний підхід французького культуролога Ніколя Бурріо відіграє одну з головних ролей у нашому дисертаційному дослідженні: реляційна теорія є тим метадисциплінарним аналітичним інструментарієм широкого спектра дослідницького застосування, завдяки якому і будуть висвітлені внутрішні креативні механізми таких мистецьких явищ як «тандемна творчість» та «творчий тандем». На думку Ніколя Бурріо, визначальне місце у сучасному концептуальному мистецтві займає полемічна інтенція, дискусійна спрямованість на твір мистецтва. Комунікаційна взаємодія під час безпосереднього духовно-інтелектуального сприйняття концептуального арт-об’єкта – це те, що визначає естетичну та навіть екзистенційну цінність того чи іншого художнього проєкту. Іншими словами, твір мистецтва – це потенційна можливість соціальної взаємодії. Французький дослідник визначає творчі комунікаційні зв’язки у художній культурі минулих епох наступними діалогічними ланцюжками-зв’язками: людина (митець) – Бог, людина (митець) – світ, людина (митець) – людина (реципієнт). До цієї традиційної тріади Ніколя Бурріо додає ще одну ланку: людина (реципієнт) – твір мистецтва – людина (реципієнт). Тобто це те, що дослідник називає «ситуацією мистецтва».