Дуб С. І. ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД ДО ЗМІН НА НАФТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Розвиток підприємств енергетичного сектору, до якого належать нафтотранспортні, на сучасному етапі орієнтований на використання таких організаційно-економічних інструментів, які уможливлюють досягнення балансу тріади сталого розвитку – економічних інтересів – соціальної стійкості – екологічної системи. Застосування процесного підходу як механізму управління змінами на нафтотранспортних підприємствах дозволяє системно і ефективно проводити реформування бізнес-процесів магістрального транспортування нафти, змінюючи архітектоніку мережі, вносячи інноваційні рішення, формуючи тактичні та стратегічні переваги, впливаючи таким чином на розвиток як галузі, так і національної економіки. В дисертації поглиблені теоретико-методичні положення та науково-практичні рекомендації щодо формування процесного підходу до змін на нафтотранспортних підприємствах в умовах циркулярної економіки. За результатами проведеного дослідження в першому розділі були розглянуті теоретичні та методичні основи управління змінами крізь призму визначення їх ролі в розвитку суб’єктів господарювання. Запропоновано методику формування критеріїв та субкритеріїв оцінювання схильності підприємств до управління змінами, що дозволила сформувати етапологію розвитку циркулярної економіки в контексті впливу на процес управління змінами. Розглянуто еволюцію терміну «управління змінами», його визначення в науковій літературі та основні підходи до трансформаційних процесів у бізнесі. Шляхом теоретичного обгрунтування дефініції «управління змінами» на основі дискретного підходу до її складових запропоновано управління змінами трактувати як певну послідовність безперервних процесів, що сприяють забезпеченню ефективного функціонування, структуруванню внутрішнього середовища та адаптації суб’єктів господарювання до умов зовнішнього середовища з метою забезпечення конкурентоспроможності на ринку, що дозволяє враховувати глобалізаційні, військово-політичні та цифровізаційні чинники і опиратися на досвід накопичення інноваційних змін в нафтотранспортній галузі. Розвинуто наукові засади щодо процесного підходу до управління змінами, включаючи основні моделі та стратегії впровадження, зокрема моделі Левіна, Коттера та ADKAR, а також методологію оцінки готовності до організаційних змін. Акцентовано увагу на функції циркулярної економіки як стратегічного напрямку змін на корпоративному рівні та її фундаментальним принципам переробки, повторного використання ресурсів і впровадження екологічно чистих технологій. Представлено концептуальну основу для їх адаптації до сучасного корпоративного середовища та окреслено основні елементи, які сприяють або перешкоджають ефективному управлінню змінами. Багатофакторний аналіз дослідження дозволив стверджувати необхідність застосування процесного підходу до управління змінами на підприємствах різних галузей. Запропоновано зміни в існуючих методичних підходах до системи оцінювання схильності підприємств щодо управління змінами шляхом оцінювання готовності до змін, як результату взаємодії між трьома компонентами: мотивацією (тобто стимулами і стримуючими факторами, які сприяють бажаності інновації), загальною спроможністю (тобто умовами, пов’язаними з тим, наскільки добре функціонує організація) і специфічною для інновацій спроможністю (тобто умовами, необхідними для впровадження конкретної інновації). Це дозволило сформувати перелік чітких критеріїв та субкритеріїв оцінки готовності організацій до змін, що поділені на такі категорії, як стиль управління, відкритість менеджменту компанії до комунікацій, до ноу-хау та рівень цифровізації. Запропоновано кількісні і якісні критерії їх визначення. Розглянуто історичні тенденції розвитку циркулярної економіки та їхній вплив на управління змінами; фундаментальні принципи циркулярної економіки; теорії про циклічну екологічну систему до сучасних багаторівневих моделей циркулярної економіки (3R, 6R та 10R), що дозволило аргументувати зростання циркулярних принципів у світовій економіці. Сформований науково-практичний підхід етапізації процесу переходу до циркулярної економічної моделі, що базується на основі систематизації наукових гіпотез щодо концепції циркулярної економіки 10R, та який використовує поєднання етіології розвитку циркулярної економіки зі стійкістю підприємств нафтогазового комплексу, завдяки чому є передумовою підвищення їх організаційної ефективності та сталого розвитку. Оскільки від ефективності імплементації принципів циркулярності безпосередньо залежить сталий розвиток загалом, проведено дослідження структурних одиниць НАК «Нафтогаз України», зокрема АТ «Укртранснафта». Всі теоретико-методичні викладки наукових методів визначення циркулярної економіки та її стратегічного потенціалу поєднанні з практичним використанням циркулярних концепцій в енергетичному та промисловому секторах. В другому розділі дисертації здійснено оцінювання варіативності змін на нафтотранспортних підприємствах, при цьому враховано особливості моніторингу їх бізнес-процесів.