Мета дослідження: розробити та експериментально підтвердити теоретично обґрунтовану методику підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до використання модерністських творів у освітньому процесі. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше: 1) здійснено цілісне дослідження проблеми відношення практики мистецької освіти до явища модернізму в художній культурі ХХ-ХХІ століть; 2) категорія модернізму та пов'язані з ним поняття визначені с позиції педагогічної науки; 3) виявлено педагогічний потенціал модерністської музики, пов'язаний з такими сферами музично-освітньої діяльності, як слухання музики; виконання музичних творів; музично-дидактичі дії; творча діяльність; створення синтетичних мистецьких артефактів; формування герменевтичної компетентності; 4) побудована теоретична модель готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до використання модерністської музики в освітній практиці, до складу якої входять системне та цілісне розуміння модернізму в мистецтві, здатність розуміти твори модерністського музичного мистецтва, здатність до словесної та музично-звукової інтерпретації модерністських музичних творів, інтерес до модерністської музики та мотивація використання творів цього напряму мистецтва в освітній практиці; 4) визначено науково-педагогічні підходи до формування зазаначеної готовності (культурологічний, поліхудожній, праксеологічний і герменевтичний) і педагогічні принципи (наочності, проблемно-пошукового навчання, педагогіки співробітництва, творчості, індивідуальних завдань); 5) розроблено комплекс методів забезпечення підготовки, який включає: метод моделювання історичного процесу розвитку мистецтва, який репрезентує феномен модерністської музики у вимірах звукового матеріалу; музичної мови, техніки компонування, жанру та стилю; цілісний та крос-культурний аналіз творів синтетичного мистецтва, інтерактивні методи і форми роботи (гра, диспут, командне змагання, колективне проєктування, ментальні карти), творчий експеримент із звуковим матеріалом, метод ігрової апології технологічних засобів творчості, метод рекомпозиції, виконавської та словесної інтерпретації музичного твору, метод літературного програмування (сторітеллінг), та ін.; 6) визначено пріоритетне значення методу мистецького експерименту у формах аранжування, регламентованої імпровізації та композиції; 7) встановлено комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективне впровадження у практику розробленої методики (дотримання неупередженого ставлення до явищ модернізму, забезпечення процесу розширення досвіду сприйняття модерністської музики, доцільний відбір художніх зразків); 8) визначені критерії оцінки та запропоновані засоби діагностики готовності студентів до застосування творів модерністської музики в освітній практиці. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в можливості застосування його теоретичного матеріалу, методичних положень, діагностичних засобів і результатів експериментальної роботи в освітній практиці закладів мистецької освіти, зокрема у фаховій музично-виконавській підготовці майбутніх бакалаврів та магістрів музичного мистецтва.
