Соловйова Т. В. Традиція притчі в малих епічних жанрах російської прози останньої третини ХІХ сторіччя

У дисертації досліджуються традиції притчевої умовності в малих жанрах російської прози останньої третини ХІХ століття. Предмет аналізу: твори малих жанрових форм у творчості Л.М.Толстого, М.С.Лєскова, В.М.Гаршина, В.Г.Короленка та А.П.Чехова, що містять у формальній та ідейно-змістовій структурі елементи притчевої поетики. Метод дослідження: історико-літературний. У роботі розглядаються різноманітні процеси контамінації елементів притчі з базовими жанрами малої прози кінця минулого століття - оповіданням, легендою, казкою. Обраний підхід дозволяє трактувати алегоричне та символіко-романтичне оповідання як історичну трансформацію жанру. Встановлено, що у творчості А.П.Чехова притчевий елемент виступає одним з складових принципів художнього бачення світу, що визначає своєрідність чеховського оповідання періоду творчої зрілості письменника. Сфера використання: літературознавство.